«Союз електробуса і метрополітену – це наше все!», – заявив Вадим Ігнатов, заступник голови Української асоціації учасників ринку електромобілів, під час пресконференції, присвяченій питанням енергоефективності у транспортній галузі Києва, що відбулася в пресцентрі Українського кризового медіа-центру. «В 2013 році ми проводили дослідження і виявили, що система метрополітену вночі може зарядити 1200 електробусів. Нам часто говорять, що вдень метрополітену не вистачає потужностей, але потужності простоюють вночі. Саме тоді вони можуть бути використані», – пояснив Вадим Ігнатов.
«Дуже скоро наше підприємство святкуватиме 60 років. Щодо енергоефективності – це один з пріоритетів нашої роботи. На завершення минулого року ми модернізували 125 вагонів метро, що дозволяє економити до 40% електроенергії», – наголосила Наталія Макогон, заступниця начальника київського метрополітену.
Експерти обговорили напрямки роботи для підвищення транспортної енергоефективності в Києві. Наталя Макогон зазначила, що нещадовно троєщинський автопарк прийняв 59 білоруських автобусів високої місткості з додатковими акумуляторами та лед-лампами. Планується і подальша співпраця з Мінськом.
Арсеній Абдураїмов, голова Української асоціації учасників ринку електромобілів, зауважив, що існує необхідність розвивати саме рейковий транспорт, який є і енергоефективним, і екологічним. «Багато хто вважає, що високу енергоефективність мають тролейбуси. Будь-який електрик або інженер знає, що чим довший дріт – тим більші втрати. Коли представники Київпастрансу кажуть, що Київ має найбільшу мережу тролеїв – уявіть який це рівень тепловтрат. Найбільш енергоефективний – рейковий транспорт. В тому числі через місткість. На другому місці – електробуси», – сказав він.
Учасники обговорення погодилися, що великої уваги потребує розвиток мікромобільності. З одного боку вона дозволяє розвантажити громадський транспорт, з іншого боку – потребує інфраструктурних змін. «Найенергоефективніший транспорт – велосипед з механічним приводом. Пандемія коронавірусу дійсно розвантажила громадський транспорт і 20% пасажирів перейшли в мікромобільність. Самокати, велосипеди та моноколеса стали використовувати не для розваги, а як транспорт», – підкреслив Вадим Ігнатов, заступник голови Української асоціації учасників ринку електромобілів. Він додав, що сфера мікромобільності дуже молода і навести приклад міста на яке треба рівнятися – важко. Він зазначив, що в багатьох європейських містах є проблеми і не скрізь знають як правильно їх врегульовувати.
«Якщо на дороги викатять тисячі одиниць електротранспорту – це буде катастрофа. Виділяти для них окремі полоси – не вихід. Ми повинні говорити про цей транспорт в контексті розвитку доріг», – зазначив Олександр Сергієнко, директор Аналітично-дослідницького центру «Інститут міста».
Денис Дімов, засновник українського виробника електротранспорту «MYBRO», сказав, що, очевидно, правила гри в сфері електротранспорту змінюються. «Ми ставимо питання, чи є мікроелектротранспорт іграшкою або він вирішує серйозні проблеми з пересуванням містом. Сьогодні, наприклад, Нова Пошта на наших електробайках доставляє посилки. Вони здатні перевозити вантажі на відстань до 120 км, здатні заряджатися менше ніж за годину. Вони коштують стільки, скільки мають коштувати речі для того, щоб вирішувати проблеми, а не бути предметом розкоші. Для нас соціальна цінність – це показати українському споживачу, що вартість і цінність електротраспорту співмірні», – підкреслив він.
