Сучасна політична ситуація в Білорусі викликає серйозну турботу у Європі. Країна, яка розташована на перехресті між Росією та Європою, знаходиться в центрі уваги через свої зв’язки з Росією, появу вагнерівців та отримання ядерної зброї. В контексті зустрічі президента РФ Путіна та президента Білорусі Лукашенка з приводу діяльності в Білорусі найманців “Вагнер” зʼявились нові ризики для безпеки Європи, і України. Тому розуміння стратегічних наративів, довкола білоруського плацдарму російської агресії актуальні для подальшого прогнозу розвитку подій в регіоні.
Пропагандистський хаб Союзної держави
На зустрічі Путіна та Лукашенко 23 липня 2023 року, останній заявив, що найманці “Вагнер” рвуться на “екскурсію у Варшаву”. Тобто російські найманці, що фінансувались з російського бюджету і намагались вчинити переворот, тепер дислокуються на території Білорусі і погрожують нападом на країну НАТО. То хто ж вийде крайнім у випадку, якщо загроза справдиться?
”Лукашенко заявив, що бійці “Вагнера” хочуть на Захід”
“Союзна держава” Росії та Білорусі, в рамках якої нібито формується додаткова безпекова та економічна взаємодія є загрозою, як для України, так і для інших європейських країн, про що обидва режими неодноразово доводили. Однак ці загрози стосуються не лише використання Білорусі Росією, як військового плацдарму, але й як окремого “пропагандистського хабу”. І цей “хаб”, як відомо, був значно посилений російськими кадрами після того, як Лукашенко остаточно захопив владу на тлі протестів через фальсифікацію результатів президентських виборів у 2020 році.
Погрози і ядерний шантаж
В контексті ж повномасштабної війни Росії проти України “союзництво” двох диктаторських режимів перетворилось на постійні спроби безпосередньо втягнути Білорусь у конфронтацію та участь у війні, а вустами Лукашенка, топових політиків та білоруських “журналістів” неодноразово озвучувались кремлівські наративи щодо ключових тем у контексті повномасштабної фази війни. Черговий етап інформаційних впливів, які реалізує “білоруський” хаб кремлівської пропаганди – це погрози західним країнам, в першу чергу, – Польщі.
“Білорусь намагаються втягнути в війну, особливо докладає зусить Польща”
Варто розуміти, що і сам Александр Лукашенко є інструментом російської пропаганди, яку в самій Росії озвучують лише найбільш радикальні адепти русского міра, на кшталт Дмітрія Медведєва. Тому інформаційні війська Росії покладають на Лукашенка не тільки роль номінального лідера країни. Адже прямі погрози європейським країнам, що необхідні Кремлю для піднімання ставок, шантажу і впливу на політичні рішення, що є головною метою російської пропаганди.
Режим Лукашенко лише вдає з себе “незалежного” у контексті прийнятті рішень. І про це варто памʼятати, аналізуючи інформаційний простір Білорусі, який насправді формують російські пропагандисти.
Тому перераховані обставини свідчать про те, що подібні заяви узгоджені із Кремлем і є елементом загальної стратегії російської пропаганди, мімікруючи під “незалежну” риторику білоруського “президента”, а залякування Європейських країн, які солідарні з Україною – є головною функцією “білоруського хабу” пропагандистів Кремля.
Ольга Скабєєва (російська пропагандистка та телеведуча) з Александром Лукашенком (червень 2023 року)
Про це також свідчить поширення в російських ЗМІ цитати Лукашенко про беззастережне використання ядерної зброї без консультації з Москвою. Таким чином, ядерний шантаж це ще одни пропагандистський напрямок, який посилює режим Лукашенка.
Він висловився наступним чином: “Основа алгоритму застосування ядерної зброї має бути в тому, що ми його повинні застосувати у скрутну хвилину, якщо на нас нападуть. Отже, нападуть, як у Росії вже почали вимовляти, на Союзну державу.”
“Лукашенко пообіцяв застосувати ядерну зброю в випадку агресії проти Білорусі”
“Міністр оборони РФ Шойгу: контроль на розміщенною в Білорусі ядерною зброєю Росії залишається за Москвою”
Підготовка до чергової провокації?
Ситуація з інтеграцією Білорусі в Росію, розміщенням ядерної зброї та присутністю “вагнерівців” у Білорусі підвищує загрозу не лише для безпеки України, а й створює напругу на кордонах Білорусі з Польщею та Литвою.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну з півночі вже мало серйозні наслідки для України і те, що Росія безперешкодно використала білоруську територію для нападу на північні області України свідчить про те, що погрози европейским партнерам, які озвучує Лукашенко є, насправді, кремлівською методичкою.
Російська пропаганда уже намагалась одразу після заколоту поширювати думку, що заколот був фейковим, і необхідним лише для перекидання ПВК “Вагнер” в Білорусь і відновлення північного фронту, тому наративи, які потрапляють в інформаційний простір через білоруський режим можуть свідчити про підготовку чергової провокації.
Чому це важливо для Європи?
Планомірне втягування Білорусі у війну та використання її як “проксі” для створення загрози Заходу створює певні виклики не тільки для України, а й для сусідніх країн, в першу чергу, для Балтійських країн та Польщі. Пропагандисти культивують історичний реваншизм і таким чином продовжують погрожувати ближнім країнам НАТО.
“Лукашенко попередив: Білорусь попала в пристойне місиво, і Польща підкине проблем”
“Зникнуть всі Дуди і інша нечисть” Медведєв пояснив чим загрожує розміщення ядерної зброї в Польщі”
У цьому контексті варто пригадати інспіровану режимом Лукашенка міграційну кризу на спільному, з Польщею, кордоні. В листопаді 2021 року колони мігрантів, переважно, з країн Близького сходу ринулися в бік польського та литовського кордонів. Керівництво Польщі та Литви, а потім й НАТО звинуватили Кремль та його маріонетк Лукашенка у гібридній атаці на кордони ЄС. Проте навіть тоді риторика Лукашенка була лакмусовим папірцем для розуміння чого хотіли насправді в Кремлі. Саме в такий спосіб Кремль намагався примусити ЄС сісти за стіл переговорів щодо нагальних на той час тем. Сьогодні розгортається та сама технологія лише на іншу тему.
Методичка по-білоруськи
Росія намагається створювати інформаційні приводи й змусити ЄС розглянути Кремлівські забаганки. І саме в такий гібридний спосіб Росія просуває свої вимоги, створюючи точку напруги в повністю підконтрольній Білорусі.
Кремль представляє білоруський режим, як можливого “медіатора” безпекових процесів, такого собі “Мінського гаранта”, а інспіровану кризу з “вагнерівцями” – для залякування з метою послаблення допомоги Україні, яку надають Польща та Литва.
Більшість загроз, що транслюються в російських медіа наразі залишаються на заголовках новинних публікацій, але ми можемо визначити декілька потенційних сценаріїв розвитку подій:
- Статус-кво. Ситуація залишається контрольованою, провокації не відбувається, погрози лише залишаються погрозами.
- Провокативна діяльність. Можуть відбуватись прикордонні провокації, але замість мігрантів вже побачимо “вагнерівців”, які спробують здійснити незаконні перетини кордону, але усе в межах неконвенційних загроз зі сторони РФ та РБ.
- Військова операція. Можлива потенційна спроба використання найманців “Вагнер” для перетину кордону у регіоні Сувалкського коридору або територіях, що близькі одночасно до Росії та Білорусі в Латвії. Скоріш це була б операція без прапора і оголошення мотивів дій.
Таким чином моніторинг політичних заяв у білоруському інформаційному просторі насправді є відголоском реальних мотивів Росії на Європейському напрямку.
