Поки Україна змушена відбиватися від повномасштабної агресії Росії, яка погрузла у 19 столітті, світ не стоїть на місці. Він потрохи оговтався від пандемії та взявся за доволі цікаві трансформації. Звісно, читати про тенденції цивілізованого світу під час блекаутів, смертоносних обстрілів і натиску на фронти може бути трохи дивно, але іноді корисно на щось перемикати увагу.
Отже, далі піде мова про звіт креативної агенції VML, яка має офіси у понад 60 країнах (включно з Україною) і бл. 30 000 працівників. Ось уже десятий рік компанія готує звіт під назвою «Future 100», у якому виділяє ключові проєкти, ідеї та тенденції, які мають потенціал змін підходів до життя.
Дослідження базується на аналізі ринків та опитуванні 9000 респондентів віком 18+ років з Аргентини, Бразилії, Китаю, Колумбії, Франції, Індії, Мексики, Британії та США (розвинених країнах Заходу і Глобального Півдня).
Дослідники зазначають, що ключовий тренд – це сповільнення та рефлексія, оскільки найбільшими загрозами для здоров’я люди вважають стрес, депресію та проблеми з екологією.
Також респондентів хвилюють зростання витрат на життя, зміна клімату, насилля та злочини, психічне здоров’я, бідність і голод, економічні негаразди, війни. Для порівняння – зростання витрат на життя – 64%, війни – 33%.
А ось ключові вектори розвитку, які виділено у звіті:
Світогляд
- Гонитва за насиченими емоціями (на тлі вигорання люди прагнуть щось переживати емоційно).
- Посилення фокусу на спільноті, боротьба із самотністю та ізольованістю (створення проєктів спільного проживання для самотніх людей).
- Адаптація до змін клімату (екстремальної спеки).
- Відродження етикету (на тлі випадків обурливої поведінки в публічному просторі, спричинених ізоляцією пандемії та бульбашок фільтрів у соцмережах).
- Сповільнення швидкої заміни трендів (компанії реагують і використовують тренди із соцмереж, але не замінюють їх так швидко, як раніше).
- Відмова від соцмереж і технологій («неолуддитство»).
Технології
- Захист власної ідентичності від використання ШІ (позови акторів, чиї голоси використано).
- Розробка імерсивних технологій (занурення в цифрову симуляцію простору).
- Змішування чуттів у цифровому світі (кодування звуків зображенням, дотиків кольорами тощо), цифровізація запахів.
- Розробка систем зчитування жестів.
- Технології для старшого покоління (з меншою рухливістю, поганим зором і слухом).
- Покращення онлайн перекладу (миттєвий переклад відео багатьма мовами).
- Зарядні станції для електрокарів з елементами розваг і дозвілля.
Туризм
- Підземні спа-салони (з повною відсутністю шумів і подразників).
- Туризм із пошуком відповідей на важливі питання (подорожі до різних віддалених спільнот для переймання досвіду).
- Імерсивні тематичні парки (в яких відвідувачам пропонують «занурення» або «ефект присутності»).
- Суперприватність для ВІПів.
- Подорожі у стратосферу.
- Ночівлі у шоурумах модельєрів.
- Аналоговий туризм без цифрових технологій і мобільних телофонів.
Маркетинг
- Інфлюенсери надихають бренди на інновації.
- Реклама орієнтована на дофамін (яскраві кольори і приємні форми).
- Розбудова брендів (які тепер відповідальні не тільки за продукт, але і за екологію і т.д.).
- Збільшення популярності гумору у брендуванні.
- Збільшення частки біо-матеріалів (бактерії, водорості, гриби).
Їжа і напої
- Покоління Альфа більш різноманітне у смаках, ніж покоління Зет.
- Розвиток ескейпістського дизайну ресторанів, ресторани у дивних локаціях.
- Зростання ринку снеків.
- Перетворення страв на коктейлі.
- Захист традиційних кухонь від нових технологій (Італія заборонила імпорт штучного м’яса).
- Поширення практики трапез із незнайомцями.
- Зростання популярності саке.
- Популяризація арктичної кухні.
Б’юті-індустрія
- Покоління Альфа з наймолодшого віку дбає про б’юті процедури (більше, ніж покоління Зет).
- Популярність «повільних б’юті процедур» (якість важливіша за кількість).
- Розвиток нейл-арту.
- Науковий підхід до парфумів (наприклад, серія, зроблена з ДНК вимерлих рослин).
- Біогармонія, замість біохакінгу (індивідуалізація підходу).
Здоров’я
- Санаторії, мета яких забезпечити довголіття.
- Психоделічні експерименти з досвідченим наглядом.
- Сервіси, які пропонують пасивний відпочинок.
- Гіпокисневий фітнес (зі спеціальними масками, що регулюють кількість кисню).
- Інтеграція моніторигнів репродуктивних циклів зі смарт-годинниками.
В Україні, на жаль, у 2024 році маємо зовсім інші тренди, не згадані у цьому звіті. Їх умовно можна поділити на дві категорії:
Тил:
- Волонтерство, яке бореться з вигоранням і збайдужінням соціуму уже третій рік.
- Хакінг блекаутів, проблем із центральним опаленням та водогоном.
- Приготування до важкої зими 2024 – 2025.
- Розмінування територій.
- Боротьба з ворожими ІПСО.
Фронт:
- Гонка озброєнь з ворогом у пошуках ґейм-чейнджерів (технологій, які би переламали ситуацію).
- Максимальна шкода противнику.
- Боротьба без зрозумілої перспективи завершення.
- Стирання населених пунктів з лиця землі.
Однак якщо спробувати поглянути на війну з іншої перспективи, то також варто згадати
- Перезапуск військово-промислового комплексу, відпрацювання нових технологій, які мають великий потенціал.
- Загартування соціуму надважкими випробуваннями і його солідаризація.
- Посттравматичне зростання.
- Прощання з постколоніальною спадщиною.
Сподіваємось, після завершення війни Україна швидко синхронізує свої тренди з цивілізованим світом, і звіти, на кшталт „Future 100”, стануть у нас абсолютно рутинними і органічними.
ЛЕСЬ БЕЛЕЙ
