Мережа захисту національних інтересів «АНТС» ініціювала проведення в Українському кризовому медіа-центрі дискусії «Загрози морській безпеці України, ЄС і НАТО та механізми захисту».
«Я особисто спостерігала на різних міжнародних зустрічах, і нещодавно під час візитів і до Тайваню і в Японії за реакцією на ті здобутки, які Україна здійснила в Чорному морі, знищивши понад 30% присутності російського флоту. Але питання демілітаризації Чорного моря від присутності РФ залишається актуальним. Так само, як і питання безпеки судноплавства», – пояснила модераторка заходу, голова правління мережі «АНТС» Ганна Гопко,
Внаслідок отого інноваційного підходу до морської війни, який впроваджує Україна, ми бачимо, що фактично Севастополь – це вже не головна база Чорноморського флоту. Найбільш цінні кораблі переведені до Новоросійська і навіть зараз три ракетних корвети вони заховали від українських дронів. Ефективно працює український експортний коридор, і наші закордонні союзники дивуються, адже ніхто з них не міг навіть уявити, що в Західному секторі Чорного моря можливо забезпечити свободу судноплавства країні, яка не має повноцінного флоту. Через те в нашій суспільній свідомості виникло досить небезпечне розслаблення. Між тим, заспокоюватись рано, бо потенціал Чорноморського флоту і їх ракетний потенціал нікуди не подівся. Таку думку висловив керівник проекту в Інституті Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.
«Є і нові виклики. Російська Федерація зараз дуже активно займається морськими дронами. Небагато часу чекати залишилось до того, як вони з’являться і почнуть створювати в Чорному морі найбільшу небезпеку. Не можна відкидати ризиків, що РФ почне атакувати і наших сусідів, таких як Румунія і Болгарія. Тому треба робити спільні центри ситуаційної обізнаності, посилювати берегову оборону цих країн, і бажано, щоб все це робилося з урахуванням нашого сьогоднішнього статусу в НАТО. Отакі пропозиції щодо створення міждержавних структур оборонного захисту судноплавства ми вносили і від експертної мережі Кримської платформи, і я скажу, що нас чують, бо спільна мінна група – це пропозиція експертної мережі Кримської платформи, яка була зроблена в позаминулому році на Чорноморському форумі в Бухаресті», – додав експерт.
Пропозиції посилити взаємодію із сусідами в Чорноморському регіоні підтримала народна депутатка України Юлія Клименко. Вона визнала, що кораблі НАТО навряд чи зайдуть до кінця війни в Чорне море, оскільки партнери України, на жаль, дуже цього бояться. Вони вважають, що якщо буде атакований корабель, то відповідно блок буде втягнутий в конфлікт. Але можна співпрацювати з окремими країнами, налагодити відносини з Румунією і захищати наш Дунайський кластер, робити патрулювання хоча би в цьому регіоні.
«Для Румунії це буде дуже важливо, оскільки там знаходиться їх великий інвестиційний газовидобувний проект, який має амбіцію замістити дуже багато газу в Європі і бути в топі видобувачів газу і забезпечення Європи цим газом. Думаю, що це повинно бути предметом дискусії на дипломатичному і політичному рівні під час засідання НАТО», – наголосила Юлія Клименко.
Ще одним завданням для України вона назвала затвердження Стратегії морської безпеки. Хоча би для того, щоб політично українці могли прийти і сказати натовським партнерам, що знають, як далі будуть розвиватися, і які їхні пріоритети.
Голова правління УКМЦ, Надзвичайний і Повноважний Посол Валерій Чалий головну увагу зосередив на темі повернення Криму.
«Слово «Крим» ключове стосовно морської безпеки. Я впевнений, що без вирішення питання контролю за Кримом не вирішиться всі інші питання. Має бути прийнята не тільки ця морська стратегія, а одночасно розуміння, яким способом ми забезпечуємо повернення Криму. Я дуже хотів би, щоби бачення всередині нашої влади співпадало з тим, що озвучує президент України: Крим – український, Кримська платформа, деокупація. Я навіть не хочу розглядати сценарій, коли Крим не український», – зазначив дипломат.
Він навів приклад, який ілюструє чорноморські амбиції РФ, реалізація яких несе регіону нові загрози.
«В стамбульських документах є погоджена попередньо українська позиція, що для морської безпеки нам достатньо 8 кораблів тоннажем до 3200, 30 катерів і 40 кораблів забезпечення включно з катерами. Російська позиція тиску – 2 кораблі, 10 катерів і 10 суден забезпечення. От мета і параметри, в яких одна і інша сторона розглядає забезпечення чорноморської безпеки», – сказав Валерій Чалий.
З його слів, партнери України до сих пір не могли розглянути наші пропозиції, тому що вони до останнього часу не дуже вірили, що Крим можна повернути. Але тепер ситуація змінюється.
«Рішення морської безпеки базується на трьох стовпах. Перший – це повернення Криму і український контроль. Другий стовп – Україна в НАТО і третій стовп – бачення нашої стратегії дій», – підсумовуючи заявив голова правління УКМЦ.
На завершення зустрічі Ганна Гопко ще раз закликала президента України звернути увагу на проєкт Стратегії морської безпеки України, як документ, який визначає завдання з нарощування спроможностей збройних сил України для стримування збройної агресії, залучення інвестицій, сучасних технологій для суднобудівної галуз і так далі.
«Нам дуже важливо, щоб цей документ було ухвалено перед самітом НАТО, тому що це буде потужний меседж про те, що Крим – це Україна. Є Кримська платформа і наше завдання вигризати перемогу, робити це так само сміливо, як б’ються наші бійці на фронті, ризикуючи своїм життям і здоров’ям», – підкреслила голова правління мережі «АНТС».
