Пошук балансу між плюралізмом і незалежністю медіа та реаліями інформаційної та фактичної війни, доцільність продовження телемарафону «Єдині новини» у 2024 році, забезпечення незалежності національного медіа-регулятора – ці та інші питання стали предметом дискусії «Інформаційна політика та виклики для медіа в контексті євроінтеграції та воєнного стану».
Як показують соціологічні опитування, 68 % громадян черпають новини із соціальних мереж, а 48 % з телебачення. Такі дані навела модераторка заходу, голова правління Мережі захисту національних інтересів АНТС, співзасновниця Міжнародного Центру Перемоги ICUV Ганна Гопко.
«Таким чином ми бачимо зниження інтересу українців до телеканалів, і в цьому зв’язку цікавить, скільки держава витрачає на телемарафон «Єдині новини». Достатньо подивитись у бюджет країни на 2024 рік, щоб зрозуміти – витрати на культуру і мистецтво збільшено до 10,2 мільярдів гривень. На фінансування іномовлення, каналу «Рада» та «Голосу України» передбачено 1,7 мільярди. Скільки з них піде на телемарафон – невідомо, але ще близько 387 мільйонів буде виділено на російськомовний марафон Free Dom», – проінформувала експертка.
Збільшення фінансування не зовсім корелюється із зниженням інтересу гладачів до таких продуктів. Якщо у травні 2022 року телемарафону довіряли 69 % глядачів, то у жовтні 2023 року цей показник знизився до 48 %. Про це свідчать результати іншого опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи».
«Очевидно платники податків, які кожен день донатять на дрони, підтримку поранених, допомагають родинам загиблих, хочуть зрозуміти, а чи посилює інформаційна політика держави стійкість українців. Проблеми, які виникли у процесі мобілізації, як раз є результатом невдалої інформаційної політики», – зазначила Ганна Гопко.
За словами голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, ті ж самі опитування показують, що довіру втрачають не лише телемарафон, а й медіа взагалі.
«Різниця в тому, що українські ЗМІ самі себе розвивають, а ми як платники податків свідомо обираємо, в які з них інвестувати, а єдиний марафон береться із загального бюджету, і тому ці кошти повинні більш чітко контролюватись», – наголосив народний депутат.
Він наголосив на необхідності мати зважені рішення і аргументовану позицію щодо того, продовжувати його в новій якості, закривати чи дозволяти комерційним каналам повертатись до повномасштабного мовлення, як не допустити при цьому ситуацію 2014-21 років, коли на перших точках – так званих олігархічних каналах були дискусії «А чий Крим?». За весь цей період часу в Україні так і не вдосконалили законодавство. Було кілька спроб визначити, що таке дезінформація, щоб знати, як з нею боротися, але ці спроби натикалися на критику – чи не буде це обмеженням свободи слова?
На думку Ярослава Юрчишина, в цьому році слід очікувати глибокої дискусії. Як країні більш ефективно боротися з російською пропагандою? Як добитися, щоб інформаційна політика була продумана, логічна і ми говорили не лише про інвестування, а і про ефективні показники цієї політики.
«Питання формату такої політики в даному випадку прохідне, – підкреслив голова парламентського комітету. – Чи я як громадянин задоволений рівне єдиного телемарафону? Ні, не задоволений. Я не вірю у райдужні запевняння представників влади про те, що марафон допрацює до кінця війни, якщо не буде змінюватись. Зараз, коли всі розуміють, що війна надовго, а інформаційна стійкість залежить від нашої взаємодовіри та згуртованості, дуже потрібна щира і відверта розмова про те, що в нас відбувається, яка ситуація на фронті. Райдужне вихваляння чи збільшення позитиву йде скорше на шкоду».
В дискусії також взяли участь виконавча директорка Інституту Масової Інформації Оксана Романюк, директорка ГО “Детектор медіа” Галина Петренко, головна редакторка Газети “День” Лариса Івшина, креативний директор Lviv Media Forum, голова Незалежної медійної ради Отар Довженко та журналістка, блогерка Цензор.НЕТ Марина Данилюк-Ярмолаєва. Крім проблематики телемарафону «Єдині новини» вони обговорили вимоги до медійного законодавства зі сторони ЄС, заборону допуску журналістів у Верховну Раду та ситуацію, що склалася в інформаційному просторі, зокрема, домінування Телеграм каналів та пов’язані з цим загрози
