Стрілянина в «Крокус Сіті Холл» – свідома провокація чи свідчення деградації російських спецслужб? Як унеможливили прагнення Кремля розіграти карту «жертви тероризму»? Ці та інші питання в Українському кризовому медіа-центрі розглянули учасники публічної міжнародної дискусії “Удавана жертва тероризму: як протистояти новим витівкам Москви?”
Політолог, експерт Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Дмитро Левусь разом з Олегом Лісним шість років вів передачу на Українському радіо «Блекс и нищета русского мира», і ще тоді багато дізнався про гріхи Росії, в яких вона зазвичай звинувачувала потім своїх жертв.
«Зараз йде велика війна, і на цьому тлі після так званих виборів президента Російської Федерації для того, щоб легалізувати себе, звинуватити Україну, і зрештою запропонувати себе Заходу як союзника у боротьбі з міжнародним тероризмом відбувся мас-шуттінг в концертному залі «Крокус». Намагаючись представити себе як жертву тероризму, Росія хоче, щоб тим самим всі забули про її злочини і вона повернулась до нормальних взаємовідносин зі світом. Хоча і сьогодні через недостатню санкційну політику є цілі галузі, яких санкції взагалі не торкнулись. А ще є транзит товарів через інші країни», – додав експерт.
Депутат Сейму Латвії, спікер Сейму в 2022-2023 роки Едвардс Смілтенс зазначив, що у форматі лідерів багато що робиться для обмеження цих транзитів, оскільки є розуміння, що РФ треба обмежити у плані ресурсів, необхідних для продовження війни з Україною.
«Я б віддав перевагу прийняттю законів на національному рівні, – сказав він. – Крім того, для вирішення подібних питань важлива домовленість між країнами і Польщею для того, щоб створити формат 3+1. Третій варіант – досягнення угоди між країнами Євросоюзу, яка заборонить постачання таких товарів».
На думку керівника Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру Володимира Солов’яна, йде конкуренція між Росією і Заходом за вплив у країнах Глобального Півдня. На основі досвіду роботи Групи аналізу гібридних загроз він виделив Китай, як досить закриту в інформаційному плані країну, і решту країн, де РФ проявляє себе більш активно, а не слідує у фарватері китайських медіа.
Що стосується теракту у Москві, ми бачимо, як РФ і на цьому прикладі використовує свою давнішню тактику, намагаючись використати локальні страхи для того, щоб інкорпорувати вигідні їй наративи у місцеві ЗМІ. Проводяться паралелі з терористичними організаціями. На цьому слід наголошувати як на одній з найбільш суттєвих загроз у сприйнятті аудиторіями країн Глобального Півдня України», – наголосив Володимир Солов’ян.
«Замість російської опозиції я б говорив «Російський опір», адже треба відрізняти тих, хто бореться зі зброєю у руках, намагаючись щось насправді змінити, від тих, хто хоче створити себе більш комфортне життя десь на Заході. Політична складова цього опору ще не актуалізована, і Путін намагається зробити все можливе, щоб зруйнувати рух в цьому напрямі. Від самого початку після терористичного акту він почав говорити про слід тих колишніх росіян, хто у 2014 році поїхав до України», – заявив колишній депутат Державної Думи, який голосував проти окупації Криму, політичний координатор Легіону Свобода Росії Ілля Пономарьов.
Він вважає, що лише на перший погляд це виглядає як безглуздя і повна маячня, але за цим всім можна прогледити той сценарій, який Путін використовував під час Чеченської війни. Тоді симпатії всього світу спочатку були на боці чеченського опору, однак, після серії терористичних атак всередині Росії громадська думка в різних країнах змінилася.
«Те саме Путін робить і зараз. Наша стратегія повинна бути не стратегією оборони, а стратегією наступу, Ми повинні викривати всі ці фокуси, які робить Путін, і не дати йому можливості досягнути успіху», – підкреслив політичний координатор Легіону Свобода.
В дискусії також взяли участь директор Аналітичного центру «Політика», автор книги «Як працює путінська пропаганда» Микола Давидюк, політолог, віце-президент аналітичного центру “Політика” Олег Лісний, директор Ініціативного центру “Європейська стійкість” Сергій Сумленний.
