Державний герб УНР поряд із прапором і гімном був одним з трьох символів держави. До його створення має пряме відношення Василь Кричевський – художник, архітектор, графік, якого ще називають творцем нового українського стилю в архітектурі Українського архітектурного модерну.
Про його художню спадщину, внесок в українське візуальне мистецтво і місце в історії української культури Ігор Стамбол поговорив із співробітником Центру краєзнавства Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, кандидатом філософських наук Олександром Савчуком.
«Судячи з того, що я бачу на презентаціях, заходах, у спілкуванні, за останні 10 років набагато більше людей дізналися про нього. Хтось знає Кричевського як про творця гербу УНР, хтось як про автора будинку Полтавського земства і одного з батьків нового архітектурного стилю. Але є і негативні ситуації, коли прізвище Василя Григоровича плутають з іншими митцями і діячами», – відмітив гість.
Поверненню імені Кричевського багато в чому сприяв минулий рік, коли митцю виповнилось 150 років. З цього приводу у Києві відбулось багато різних заходів, виставок. Багато музеїв згадали, що в їхніх фондах є твори Кричевського. Загалом, якщо казати про художню спадщину митця, то вона досить велика, і розкидана по різних музеях і колекціях.
Не можна забувати про Кричевського як про кінохудожника. Вісім років він працював в цій галузі. Займався розкадровкой, сценографією, одягом. Наприклад, дуже виразно це було у стрічках «Тарас Шевченко», «Назар Стодоля».
Олександра Савчука дивує те, що Кричевський не має якісь основної діяльності, і кидається як молодик на все нове, що з’являється у мистецтві і стає актуальним.
«Одна з головних задач, які він вирішував, це ідентифікація українського візуального мистецтва. Шлях бере з народного мистецтва і подає у тій модерній стилістиці, яка стає зрозумілій світу. В цьому Кричевський неперевершений. Важко назвати іншого українського митця, який так тонко відчував українське і міг його подати мовою, зрозумілою поза меж України», – сказав науковець.
Що стосується роботи над гербом Української народної республіки, то для Кричевського це було піком визнання. У нього був свій підхід і своє бачення і пластика. Будь-який дизайнер мріє про те, щоб до нього звернувся керівник держави з проханням візуалізувати так звані інсигнії. Це були і шаблони дипломатичних документів, і марки, і копійки. Йдеться про близька 100 позицій.
За інформацією Українськогго інституту національної пам’яті, одна з найбільших колекцій робіт Василя Кричевського зберігається в Українському музеї Нью-Йорка. Унікальну збірку його картин можна побачити в Музеї української діаспори в Києві. У 2003 році онука Оксана де Лінде передала близько 300 робіт Кричевського в дарунок музеям Харкова, Полтави, Лебедина, Києва. В Опішні на Полтавщині створено Музей мистецької династії Кричевських. Василь – патріарх великої мистецької родини. Художниками були його брат Федір, обоє синів Василь та Микола, дочка Галина Кричевська-Лінде, внучка Катерина Кричевська-Росандич. І сьогодні займаються творчістю внучка Оксана Лінде де Очоа, внук Василь Лінде-Кричевський, правнучка Бланка Мирослава Лінде-Дункан.
