На пресконференції в Українському кризовому медіа-центрі Громадська організація «Життя» представила результати опитування: вживання тютюнових та нікотинових виробів серед молоді в Україні».
«Ми як експертна громадськість з контролю над тютюном і нікотиновими виробами вбачаємо найбільшу загрозу в тому, що індустрія намагається відновити динаміку поширеності куріння в Україні. Якщо до 2010 по 2017 рік вживання тютюну серед дорослого населення знизилось на 20 %, а серед дитячого на 25 %, і Україна була хрестоматійним прикладом захисту населення від шкоди тютюну, то потім падіння зупинилось, і навіть бачимо тенденцію до зростання саме за рахунок молодого населення, і зокрема молодих жінок», – відмітив виконавчий директор ГО “Життя” Дмитро Купира.
За словами координатора проєктів Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Олександра Щербатюка, опитування було проведено наприкінці минулого року. В ньому взяло участь 2009 респондентів.
«За результатами дослідження ми бачимо, що 30 % українців вживають тютюнові або нікотинові вироби. З них 75 % вживають сигарети промислового виробництва, 18 % – тютюнові вироби для електронного нагрівання, 16 % – електронні сигарети, 11 % – кальяни», – додав дослідник.
Крім того, опитування дозволило зробити висновок про те, що зі зростанням віку респондентів відсоток куріння зменшується.
В учасників опитування також поцікавились, чи бачили вони рекламу тютюнових або нікотинових виробів? 43 % зазначили, що протягом останнього місяця де-небудь з такою рекламою зустрічались. Передусім це місця торгівлі, банерна реклама в інтернеті, персональні сторінки в соціальних медіа та місця на вулиці.
Темі шкідливості новітніх замінників традиційних сигарет присвятив свій виступ кандидат медичних наук, лікар Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, експерт з контролю над тютюном Отто Стойка.
«Асоціація європейських пульманологів у 2019 році заявила про те, що легені людини не пристосовані для вдихання будь-яких сумішей – для нагрівання, паріння. Це все дуже шкодить організму і викликає залежність», – наголосив він.
Отто Стойка нагадав, що американська адміністрація ліків і продуктів не прийняла по якості продукти, які хотіли провести тютюнові компанії як безпечні. У своїх аналізах вона доводила маніпуляцію зі сторони виробників. Було досліджено 93 компоненти, які містилися в цих продуктах нагрівання, а індустрія показала дослідження лише 40, заявивши, що в них вміст токсичних речовин порівняно із сигаретами знижений. 53 компоненти, в яких зміст був перевищений, були приховані.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, до війни щороку 80 тисяч осіб в Україні вмирали від хвороб, спричинених курінням. Це означає, що тютюновій індустрії треба знаходити ці нові 80 тисяч споживачів. Для цього вона фокусує свій маркетинг на нові тренди. Таку статистику навела Народна депутатка України Лада Булах. Вона відмітила, що у 2021 році український парламент вперше за 12 років звернув увагу на проблему поширення куріння і почав врегульовувати новітні тютюнові вироби. З іншої сторони визнала, що деякі законодавчі норми не спрацьовують, і тут вже питання до Держпродспоживслужби і Міністерств охорони здоров’я та економіки.
«Я з колегами опрацьовую додатковий закон щодо врегулювання тютюнових виробів, який буде націлений на вирішення тих питань, які лишилися з 2021 року. Серед двох ключових змін пропоную повернутися до запровадження стандартизованої упаковки для будь-яких тютюнових виробів, а також виконати вимоги 40-ї директиви Європейського Союзу, яка говорить про заборону ароматизованих сигарет», – проінформувала Лада Булах.
