19 серпня 2020 року у Кризовому медіа-центрі «Сіверський Донець» відбулась презентація нової книги Валерія Снегірьова «Старобільське відлуння Катинської трагедії: свідки і документи розповідають».
«Я буду руйнувати шаблони Катинської трагедії. Поляки звичайно кажуть, що це біль та трагедія Польщі, але не тільки Польщі. Це біль і трагедія усієї Європи та всього світу. Ми з вами зібрались саме на прикінці серпня, бо 23 серпня – це день підписання пакту «Молотова-Рібентропа» і саме в цю дату вся Європа відмічає День пам’яті жертв тоталітаризму» – з цих слів Валерій Снегірьов почав презентацію.
Автор книги зазначив, що Катинська трагедія дуже тісно пов’язана з історією Польщі. Ця географічна назва для поляків стала символом жахіття такого ж типу, як для євреїв Східної Європи Бабин Яр. Іншими словами, символом масового вбивства людей за сам факт їхньої етнічної чи, точніше, етнополітичної належності. Катинська трагедія — це узагальнена назва воєнного злочину, масової страти польських громадян, здійсненої органами НКВС СРСР за цілком секретним наказом партійно-державного керівництва СРСР одночасно у декількох місцях — головним чином у Катинському лісі (поблизу села Катинь Смоленської області), в тюрмі близько міста Калінін (нині Твер) та в біля Харкова навесні 1940 року. Жертвами Катинської трагедії стало близько 24000 людей.
Спікер відмітив, що, як виявляється і історія Луганщини теж пов’язана з трагедією. У 1939 році старобільський жіночий монастир «Всіх скорботних радість» став місцем облаштування концтабору НКВС для полонених польських громадян та бійців війська польського. Матеріали про це можна знайти у Луганському обласному краєзнавчому музеї, переміщеному до Старобільська, а також у новій книзі луганського історика Валерія Снегірьова, який почав досліджувати цю тему одним з перших в Україні ще у 1988 році.
В книзі «Старобільське відлуння Катинської трагедії: свідки і документи розповідають» автор зробив спробу історичного осмислення й оцінки низки подій, які пов’язані з долями інтернованих польських громадян, частина з яких знаходилась в 1939 – 1940 році на території Луганщини. Долі окремих учасників тих подій розглядаються в книзі через призму радянсько-польських відносин.
Захід відбувся у рамках проєкту “Сучасні регіональні медіа – запорука якості у медіакомпетентній демократичній Україні”, який реалізує Український кризовий медіа-центр за фінансової підтримки Міністерства іноземних справ Норвегії в особі Посольства Королівства Норвегії в Києві.
