У Прес-центрі Українського кризового медіа-центру презентували державницькі ініціативи міжфракційного депутатського об’єднання (МФО) у Верховній Раді задля захисту національних інтересів, деокупації Криму та Донбасу “Україна 603,7”.
Як розповіла голова МФО народний депутат України Єлизавета Ясько, дуже часто звучать питання, чому Україна не захищає своїх громадян, чому Україна не вводить санкції проти тих, хто працює проти України, чому Україна не має плану повернення своїх територій. За її словами, насправді план є, існують різні ініціативи, але вони потребують об’єднання.
“Для того, щоб об’єднатися задля відновлення нашої територіальної цілісності у парламенті виникла ідея створити таке об’єднання, яке б підтримувало ініціативи, які потрібні Україні, військовим, громадянам, яке б захищало права людини та наближало до деокупації українські території. “Україна 603,7″ — це кількість квадратних кілометрів, які є площею України разом із Кримом та Донбасом. Це досить символічна назва”, — розповіла нардепка від “Слуги народу”.
Єлизавета Ясько оголосила цінності і цілі міжфракційного об’єднання. За її словами, це, в першу чергу, “повернення до наших 603,7”. А докладніше:
- захист національних інтересів України
- невизнання окупації
- деокупація українських територій
- безпека та захист громадян
- створення ефективної санкційної політики
- розширення спектру питань українського інтересу у світі
- позиціонування України, як хабу вільних людей, де захищаються права і свободи
- законодавчі ініціативи для ефективної реалізації цілей Кримської платформи, і повернення Криму.
Голова МФО “Україна 603,7” наголосила, що законодавча екосистема міжфракційного об’єднання має декілька напрямків — закріплення політики невизнання, санкційна політика, кримський блок та захист українського моря.
“Наразі вже напрацьовані та зареєстровані законопроєкти, які розпочинають цю хвилю — це Законопроєкт про засади санкційної політики, Законопроєкт про політику невизнання та Законопроєкт про хаб вільних людей. Також до цього є різні доповнення та правки в кодексах, для того, щоб це дійсно почало працювати. В планах також є законопроєкти про окуповану територію Криму та м. Севастополя, закон про засади державної морської політики, денонсація Керченської угоди, закон про територіальну оборону та інші”, — запевнила Єлизавета Ясько.
Також вона додала, що цілий блок буде присвячений сприянню реалізації Кримської платформи, і захисту прав корінних народів Криму.
Наразі у міжфракційному об’єднанні “Україна 603,7” понад 30 депутатів, представників різних фракцій.
Представник фракції “Голос” член МФО, народний депутат України Андрій Шараськін, зазначив, що подібне об’єднання з’явилося в українському парламенті вперше.
“Тішить, що у стінах нашої Верховної Ради, серед парламентарів вибудовується узгоджена міжфракційна політика стосовно того, а як ми будемо поводитися, а які нам потрібні законодавчі ініціативи, що ми мусимо зробити вже у цій каденції аби наша Україна справді відновила свою територіальну цілісність і стала сильнішою”, — розповів нардеп.
За його словами, ці блоки ініціатив допоможуть розбудувати взаєморозуміння, усередині праламенту та нашої країни.
“Також ці кроки дадуть можливість нашим партнерам на заході, далекому сході та по всьому світу побачити ту єдину консолідовану державну політику. Цього зараз найбільше бракує”, — зазначив Андрій Шараськін.
Павло Бакунець, представник депутатської групи “Довіра”, член МФО наголосив, що ми повинні щодня говорити про те, що наша територіальна цілісність перебуває сьогодні в небезпеці.
“Ми маємо окуповані території, де йде війна, і, на жаль, багато пересічних людей, та навіть і людей в головному представницькому органі України, дуже часто про це забувають. Не можна забувати, що у нас є сусід-агресор на сході, і не можна забувати про тих людей, які щодня нас там захищають”, — наголосив нардеп.
На його думку, міжфракційне об’єднання “Україна 603,7” є прикладом боротьби на найвищому законодавчому рівні.
“Саме завдяки таким об’єднанням ми зможемо відстояти територіальну цілісність нашої прекрасної країни”, — переконаний Павло Бакунець.
Про механізм запровадження санкцій та систему реалізації санкційної політики докладно розповів Богдан Бернацький, кандидат юридичних наук, експерт з питань санкційної політики.
За його словами, нова санкційна політика спростить і унормує механізм запровадження санкцій, запровадить моніторинг і відповідальність за порушення санкційного режиму.
Про майбутні зміни щодо політики невизнання докладно доповів Дмитро Коваль, кандидат юридичних наук, експерт з питань міжнародного гуманітарного права.
Закон про політику невизнання, за його словами, встановить, що ми більше не толеруємо зв’язки з державою-агресором для національних публічних діячів, а також заперечення Голодомору, Голокосту і депортації кримських татар.
Більш докладно із презентацією можна ознайомитися у відеозаписі на початку статті.
