В прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася пресконференція з нагоди надання Україні статусу кандидати в члени Європейського Союзу. УКМЦ зібрав представників Парламенту, уряду та громадянського суспільства для того щоб обговорити які практичні переваги надає і які обов’язки передбачає статус кандидата на вступ до ЄС, який обсяг роботи має виконати влада і яка роль громадянського суспільства в цих процесах.
Не випадкове історичне рішення
Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе розповіла, що історичне рішення щодо кандидатсва України не є випадковістю або авансом. Протягом 8 років тривала важка і методична робота з виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Незважаючи на неоднорідність позитивних змін та навіть інколи відкатів у проведенні реформ, зусилля України були оцінені європейськими інституціями і зрештою матеріалізувалися у новий статус держави.
«Цьому рішенню передувала величезна робота, яку провели влада і опозиція, громадянське суспільство та герої, на плечах яких ми стоїмо з часів Революції Гідності і навіть раніше. Новий історичний етап і можливості відкриваються перед нашою країною. Тепер головне – не змарнувати цю можливість незважаючи на скепсис деяких країн, які все ж змінили свою позицію на позитивну», – зауважила вона.
Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, підкреслив, що політичне рішення європейської спільноти визначити Україну як кандидата на членство в ЄС має як світоглядний так і практичний рівень. З одного боку таке рішення держав-членів демонструє їх розуміння сучасних меж європейського демократичного світу, які проходять по північно-східному кордону України. З іншого боку – воно дає реальні інструменти для пришвидшення євроінтеграції України, які раніше не були доступні в рамках Угоди про асоціацію.
«Сьогодні є чіткий кордон між цивілізованою Європою і варварською машиною часу, яка затягує нас в темне минуле. Це рішення лідерів держав-членів ЄС про підтримку України свідчить про те, що вони бачать нас в ЄС – це чітка підтримка і визначення нас як союзників. Ми від першого дня Євромайдану перетворювали наші відносини з Єс в співпрацю в різних сферах. Все що можна було виконувати в рамках Угоди про асоціацію ми використовували по максимуму. Але угода має як позитивну динаміку, так і певні обмеження. Тому це політичне рішення буде давати можливість виконувати євроінтеграцію швидше. Всі процеси отримають своє прискорення», – зазначив він.
«Найбільша вага цього моменту в тому, що ми досягли єдності з ЄС щодо кінцевої мети, до чого ми рухаємось. Раніше ми погоджувалися з тактикою, але у нас не було горизонту, який би ми бачили і розуміли куди рухаємось. Коли ми досягли єдності в розумінні мети – легше визначатися з черговістю дій». – додав Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».
Обсяги роботи на шляху до членства в ЄС
Учасники обговорення розповіли, що позитивне рішення щодо кандидатства України зобов’язує владу відповісти на запит українського суспільства мобілізувати порядок денний реформ. Новий статус України дає додаткові можливості виконувати заплановані євроінтеграційні завдання і відкриває доступ до додаткових можливостей для розвитку. Виконання 7 умов, винесених в рішення Європейської Ради є першим пріоритетом роботи влади. На думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, вони не вимагають шалених зусиль, є дуже конкретними і можуть бути реалізовані вже сьогодні, починаючи з оголошення конкурсу на керівника САП і його призначення.
«Я переконана що ми маємо можливості максимально реалізувати ці 7 умов. Ті хто був занепокоєний умовами – я не згодна з ними. Ці вимоги є виконувані, а реформи є поганими тільки для імітаторів реформ. Ті хто хочуть реально змінювати країну вважають їх позитивними. Це можливість рухатися вперед, тиснути на тих в рамках чиїх повноважень знаходяться зміни», – підкреслила вона.
Іванна Климпуш-Цинцадзе розповіла, що з точки зору роботи Парламенту в умовах інтенсивної євроінтеграції є потреба ухвалити зміни до регламенту і змінити горизонтальні взаємодії між Комітетом Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС і секторальними комітетами. Окрім цього, особливої уваги потребує ставка на фахівців, виконання процедур в Парламенті, Уряді та судовій системі, врахування нові зобов’язання України та інтереси бізнесу, який стоїть перед великими викликами сьогодні.
Тарас Качка пояснив, що окрім зосередження на 7 вимогах ЄС необхідно максимально ефективно використати статус кандидата для співпраці з фондами ЄС, покращення умов перетину кордонів, навчання українців в європейських університетах тощо. За його словами така робота вже ведеться і найближчими днями з’явиться дуже багато новим з цього приводу. Він наголосив, що зараз Україна має пройти остаточну перевірку і доточування інститутів, які розвивалися останні роки та зазначив, що інтеграція України до ЄС це не лише про законодавство, а про інституції та уклад життя.
«Набуття членства завжди супроводжувалося обговореннями між усіма стейкхолдерами. Проект в цілому потребує залученість і відповідальність всіх членів уряду, всіх парламентарів, а не лише лідерство президента України. На сьогодні вплив громадського сектору як адвоката і контролера змін очевидний. Всі 7 пунктів висуваються і адвокатуються громадянським суспільством. Є запит на спільну мобілізацію. Але ключову роль в процесі звітування про наші успіхи та отримання статусу члена ЄС буде відігравати переговорна група», – додав Тарас Качка.
Олександр Сушко передбачає, що зміни на євроінтеграційному шляху України торкнуться також і самого Європейського Союзу. Він вважає, що сам ЄС буде також переосмислювати себе, свої інструменти, інститути і механізми прийняття рішень. А коли Україна набуде членство, багато чого зміниться в ЄС.
«Тут є нагромадження різних вимірів, які будуть супроводжувати цей процес. На цьому шляху буде багато нового, чого інші країни не проходили на шляху до членства. Україні треба долучитися до більшого кола процесів в ЄС навіть дорадчим голосом», – сказав він.
Важливою частиною реалізації умов, висунутих ЄС є необхідність створення детального, зрозумілого, прозорого і доступного механізму планування і моніторингу їх виконання, погодились спікери.
Олександр Сушко вважає, що владі необхідно активніше працювати над впізнаваністю України не в контексті війни та екстремальних подій, а також будувати горизонтальні зв’язки між суспільствами таким чином, щоб вони не стали основою для втрати інтелектуальних і креативних громадян, які оберуть для себе імміграцію.
«Це друга після війни проблема – ризик знелюднення України та втрата найбільш активного і перспективного населення», – наголосив він.
Коли стане можливим членство України в ЄС?
Учасники обговорення висловили впевненість у тому, що Україна таки стане членом Європейського Союзу, проте говорити про конкретні часові рамки ніхто не наважується.
«Часові рамки залежать від багатьох чинників – закінчення війни, наявності фахових кадрів, збереження динаміки, втримання єдності, вміння будувати внутрішній діалог з повагою і політичною культурою та вміння чути і враховувати різні думки. Одночасно багато буде залежати від зовнішніх умов. Багато країн спробують наш процес інтеграції використати для здобуття певних цілей для себе», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Олександр Сушко навів приклад з історії, коли низка країни в 1999 році отримала статус кандидата на членство в ЄС. Тоді шлях Словаччини до членства в ЄС зайняв 5 років, а Туреччина, за його словами, вже більше 20 років перебуває далі від членства ніж була на початку свого шляху. Він додав, що незважаючи на те, що терміни для України лишаються не визначеними, дуже важливо всіма способами підтримувати ентузіазм суспільства щодо європейської інтеграції України.
«Я розумію вартість цього моменту. Майже 90% українців сьогодні підтримують членство в ЄС. Я думаю що ентузіазм від цієї події не буде настільки довгим. Треба зробити все для того, щоб цей момент не девальвувався швидко і щоб всі зрозуміли яку додану вартість отримала Україна. Треба буде говорити з людьми, щоб масова підтримка не була інерційною, бо ця 90% підтримка є результатом того що Україна зараз в безальтернативній геополітичній позиції. Потім цей відсоток впаде. Треба слідкувати, щоб людей не захопив євроскепсис. Не треба розраховувати що підтримка членства в ЄС буде живитися автоматично», – підсумував він.