В Українському кризовому медіа-центрі за ініціативи громадської організації “Кантівське товариство в Україні” відбувся брифінг, присвячений відзначенню 300-річчя видатного філософа.
«Якщо ми прагнемо в Європейський Союз, і це наш вибір, маємо сповідувати, досліджувати, і якщо хочете, рекламувати одні і ті самі принципи і цінності. Кант – той автор і мислитель, який, можливо, найбільше зробив для майбутнього ЄС», – підкреслив Голова Кантівського товариства в Україні, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України Віталій Терлецький.
З нагоди ювілею по всьому світу відбуваються багато заходів, більша частина з яких носить науковий характер. 24 березня розпочнеться віртуальний Кантівський конгрес. Ініціаторами заходу виступили Північноамериканське кантівське товариство, Прінстонський університет і робоча група з дослідження німецького ідеалізму в Університеті Льовена. (Бельгія)
Українська наукова спільнота не стоїть осторонь. На 17-18 квітня запланована Кантівська конференція. Спектр доповідей на ній абсолютно різний, але теми вічного миру, просвітництва та війни усюди присутні.
Кандидат філософських наук, викладач American University Kyiv, головний редактор і співзасновник видавництва “Синтеза” Іван Іващенко погодився з тим, що ідеї Канта реалізовані в тому, що ми називаємо Європейським Союзом.
«Найсумніша ідея, яку, на жаль, реалізував ЄС, є те, що із часом регулярні армії повинні припинити існування. Він писав, що наявність армій потребує значних витрат, а це означає, що рано чи пізно ці кошти треба буде відпрацювати, повоювавши з кимось. Якби країни – члени цього політичного утворення не були одночасно членами НАТО, їм виявилось б непереливки», – зауважив він.
Останнім часом приємно дивує підвищення інтересу до європейської філософії у студентів, які не є філософами. Обирають ці курси програмісти, правники, юристи і фінансисти. Це підкреслив секретар Кантівського товариства в Україні, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету “Києво-Могилянська академія” В’ячеслав Циба.
«Ці теми для людей з негуманітарною освітою спрацьовують як те, що заповнює певні інтелектуальні лакуни в освіті, – пояснив науковець. – Чотири питання, які Кант ставить у своїх критиках – це питання і для бізнесу і для просто освіченої людини, що вибудовує себе як суб’єкта, незалежного від обставин».
Віталій Терлецький додав, що в незалежній Україні Канту серед усіх філософів – класиків, мабуть, поталанило найбільше з перекладами праць, чого не скажеш, наприклад, про основні роботи Платона чи Арістотеля.
Відносно того, з чого почати якщо є бажання ознайомитись з ідеями Канта, фахівці порадили працю «Відповідь на питання «Що таке просвітництво?»
