«Чому Україну не пустять в ЄС без екологічної складової в стратегії відновлення?» – під такою назвою в Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг, організований Національним екологічним центром України.
Як відмітила експертка з екологічної політики Ганна Голубовська-Онісімова, надання пріоритетності та забезпечення наскрізності екологічної складової сталого розвитку є одним з основних критеріїв для вступу до Європейського Союзу, і саме цей критерій дуже важко приживається в Україні.
«У нас досі немає законодавчого акту, який включає в себе твердження про обов’язковість інтеграції екологічної політики до інших політик або політик таких секторів економіки, як енергетика, сільське господарство, промисловість. Це призводить до нехтування пріоритетами збереження природи на кожному етапі планування розвитку держави, як це відбулося з планами відновлення України. У цьому зв’язку ми вважаємо що інтеграція екологічної політики мусить стати законодавчо обов’язковою як в ЄС , і це мусить бути відображено в українському законодавстві», – наголосила експертка.
Координатор Робочої групи 5 “Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату” Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, директор Інформаційного центру “Зелене досьє” Тамара Малькова у свою чергу зазначила, що українцям зараз доведеться надолужувати те, що вони не могли зробити протягом багатьох років, і вводити екологічну складову навіть в Ukraine facility.
«В плані України написано, що екологічна складова і кліматичні критерії є обов’язковими для отримання фінансування. Ми нікуди не подінемося, і маємо впроваджувати європейський зелений курс», – додала вона.
Про те, яке місце екологічна політика займає у стінах Верховної Ради, розповіла народний депутат України, голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Юлія Овчинникова.
На її погляд, в українському парламенті питання захисту довкілля являються сенситивними, хоча в дев’ятому скликанні перше тематичне засідання було присвячене саме захисту довкілля.
«Більшість законодавчих ініціатив йде в абсолютній співпраці з громадськістю. В свій час колеги з парламенту мені сказали: «Якщо будуть в кожній фракції представники екологічного напрямку, буде набагато легше адвокатувати питання екології». Зараз ситуація інша. Вона швидко змінюється. Якщо б нам сказали 5 років тому, що ми почнемо процес перемовин з Європейським Союзом, можливо, ми би сказали, що це неможливо. Все можливо. У нас є можливість зараз швидко приймати рішення. Напрямок і вектор всім зрозумілий – ми рухаємося в бік Європейського Союзу як його повноцінний майбутній член Європейського Союзу, і тому відповідні зміни маємо швидко і якісно приймати», – зауважила Юлія Овчинникова.
Вона також повторила те, що сказала з трибуни в Брюсселі: «Ми маємо викоріняти бур’яни корупції для того, щоб демократія і захист прав людини могли по-справжньому розквітнути. Це стосується і права на чисте безпечне довкілля».
Підводячи підсумок дискусії, її модератор, Національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк повідомив, що це був перший публічний захід, але не останній.
«Будемо презентувати подальші наші рекомендації, ділитися рекомендаціями, висновками і тими перспективами, які Україна має на шляху до євроінтеграції в екологічній сфері. Це потрібно для того, щоб ми забезпечували швидку євроінтеграцію, зелену відбудову, і щоб питання довкілля стали наскрізними в роботі парламенту і в політиці уряду», – сказав Руслан Гаврилюк.