Упродовж квітня–травня 2025 року Державною службою якості освіти України спільно з Уповноваженим із захисту державної мови проведено ІІІ цикл моніторингового дослідження стану дотримання мовного законодавства у закладах загальної середньої освіти. Його результати в Українському кризовому медіа-центрі представили Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Іван Юрійчук та Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.
Третій цикл дослідження є фінальним. Він дозволяє не лише зафіксувати поточний стан функціонування державної мови в освіті, але й порівняти динаміку змін та особливості у різних регіонах, виявити сталі тенденції та нові виклики на результати впровадження управлінських рішень.
Говорячи про основні тенденції, Іван Юрійчук у першу чергу звернув увагу на посилення мовної самоідентифікації. За даними дослідження, 78% учнів вважають українську мову рідною, що приблизно на 4% більше, ніж торік. Серед вчителів цей показник підвищився на 6%. Стабільними залишаються показники серед батьків – 82%.
По-друге, українська мова домінує в освітньому процесі. 94% батьків підтверджують, що навчання їхніх дітей відбувається виключно українською мовою. 97% вчителів проводять уроки державною мовою.
«Позитивні зрушення особливо помітні у східному та південному регіонах, де частка Україномовного спілкування вчителів на перевагах зросла приблизно на 16-17% за оцінкою учнівства. Водночас у Києві зафіксовано певне зниження приблизно на 7%. По-третє, у повсякденному житті відчутні позитивні зміни. 43% учнів і 47% батьків почали частіше користуватися українською мовою. Водночас російська мова все ще присутня, особливо в Києві і на Сході країни, де до 40% дітей спілкуються нею з однолітками», – відмітив Заступник голови Державної служби якості освіти.
Тривожною тенденцією він назвав сегмент інтернету і медіа. Лише 54% учнів споживають переважно україномовний контент, тоді, як два роки тому, таких було значно більше, десь близько 71%.
Серед рекомендацій за результатами дослідження – підтримка педагогів у регіонах, де україномовне середовище потребує розвитку (Схід та Київ). Наступне – поширення якісного україномовного медіаконтенту, який позитивно сприймається і батьками учнів. Далі – позаурочна робота в закладах освіти – клуби, розмовні зустрічі, проекти і все те, що можна реалізовувати у закладі освіти.
«Визначальним чинником є все-таки мовна культура вдома, в родині і, відповідно, якщо ми хочемо на це впливати, то треба працювати з батьками. Ну і мовні обміни, навчальні ресурси, курси, онлайн-платформи для вдосконалення державної мови», – продовжив Іван Юрійчук.
Олена Івановська відмітила тенденцію до зменшення повідомлень про порушення у сфері вищої освіти. Водночас спостерігається суттєве зростання їх кількості в позашкільній освіті та помірне – в інших складниках. Близько чверті всіх скарг стосуються закладів загальної середньої освіти.
«Дотримання закону про мову в середній освіті потребує посиленої уваги та нових ефективних рішень на рівні державної політики. Найбільше занепокоєння викликає те, що значна частина учнів продовжує спілкуватися російською і на уроках, і на перервах. Це означає, що наші зусилля мають бути спрямовані у два ключових напрямки створення правових умов, які гарантуватимуть використання державної мови та формування педагогічних практик, що виховуватимуть мовну відповідальність. Так само важливо працювати з батьками, адже мовні звички формуються передусім в родині», – наголосила Уповноважена із захисту державної мови.
Вона окремо підкреслила, що ситуацію в Києві потрібно дослідити найретельніше, адже саме столиця задає тон і формує тренди, які згодом поширюються і на всю Україну.