«Ментальна деокупація – це завдання не лише для державних структур. Українське суспільство має навчитися сприймати кримчан і показати їм те, що з’явилося в Україні за останні майже десять років, і те, чого немає на півострові», – заявила в ефірі Радіо Крим.Реалії старша дослідниця Центру досліджень медіації та діалогу Національного університету Києво-Могилянської академії (НаУКМА) Ірина Ейгельсон.
На її думку, площиною для цього може стати досвід реформи місцевого самоврядування та децентралізації.
«У нас у багатьох громадах це працює, і люди відчули свою суб’єктність, що вони можуть щось зробити разом для життя громади. У Криму нічого такого немає, і я розумію, чому не могло бути… Кримчанам доведеться освоювати ці практики з нуля. І тут, мені здається, дуже важливо, щоб було якнайбільше можливостей для залучення людей на різних рівнях ухвалення рішень та обміну. Їздити регіонами, дивитися, як воно працює, вчитися і вчитися: як сьогодні виглядає громадянське суспільство в Україні та які практики взаємодії з владою і місцевим самоврядуванням ми маємо, а кримчани ще не мають», – зазначила дослідниця.
Одним з найскладніших процесів реінтеграції вона назвала примирення, яке може тривати десятиліттями.
