8 грудня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася презентація нової тематичної доповіді Управління ООН з прав людини щодо громадянського простору та основоположних свобод в Україні. Доповідь представила Матільда Богнер, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Документ підготовлений за результатами роботи Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ) та охоплює період з 1 листопада 2019 до 31 жовтня 2021.
Носії зобов’язань на всій території України мають докладати більше зусиль для сприяння розвитку громадянського простору, зокрема, через просування основоположних свобод та розширення інклюзивної та змістовної участі громадськості в управлінні державними справами, наголосила пані Богнер.
Доповідь містить огляд ситуації із громадянським простором та основоположними свободами в Україні та приділяє особливу увагу свободам думки, вираження поглядів, мирних зібрань та об’єднання, а також становищу правозахисників на території, яка контролюється Урядом, території, яка контролюється самопроголошеними “Луганською народною республікою” і “Донецькою народною республікою”, а також в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна, окупованих Російською Федерацією.
Журналісти, які працюють над чутливими політичними темами, зазнавали нападів на території, яка контролюється Урядом. Правозахисники, зокрема, ті, хто опікується правами жінок, гендерної рівності, корупції, прав меншин та довкілля, також стикалися з нападами, погрозами, актами залякування та мови ворожнечі.
“Здебільшого порушники не були притягнуті до відповідальності, що створює відчуття безкарності та призводить до нових нападів. Хоча ми визнаємо, що Уряд доклав деяких зусиль для покращення ситуації, необхідно більше зусиль для забезпечення справедливості”, – сказала Богнер.
У доповіді відзначається, що напади на опозиційні політичні партії, їхніх членів та працівників частішали до та після місцевих виборів 2020 року на території, яка контролюється Урядом, що негативно позначилося на правах на свободу думки та вираження поглядів, мирних зібрань та об’єднання, а також на праві на участь в управлінні державними справами. Також у документі описується, як особи, які критикували реалізацію закону про державну мову, стикалися з погрозами, залякуванням, фізичним насильством та пошкодженням майна.
У доповіді підкреслюється, що низка рішень, прийнятих Урядом, призвела до закриття ЗМІ, що обмежило свободу вираження поглядів та доступ громадськості до інформації. У цих рішеннях не була доведена відповідність міжнародним стандартам про припустимі обмеження свободи вираження поглядів, оскільки ці рішення не були прийняті незалежним органом і не демонстрували необхідність та пропорційність.
Обмеження, встановлені озброєними групами самопроголошених «республік» на свободу слова в соціальних мережах, призвели до посилення самоцензури та зменшення кількості видимої критики щодо політичних, соціальних та економічних питань. Принаймні, у чотирьох випадках Управління ООН з прав людини дійшло висновку, що користувачі соціальних мереж зіткнулися зі свавільним затриманням та кримінальним покаранням за вираження поглядів онлайн. Правозахисники а особливо правозахисниці, наражалися на високий рівень небезпеки.
“На території, яка контролюється самопроголошеними “республіками”, є мало простору для свободи вираження поглядів та зібрання”, – сказала пані Богнер. – “Покарання людей за вираження думок та участь у політичних дискусіях, які впливають на їхню безпеку та добробут, суперечить міжнародному праву в галузі прав людини”, – додала Богнер.
У доповіді йдеться, що у Криму журналісти стикнулися із реальним ризиком репресалій за критичні матеріали. Вимога отримання попереднього дозволу для проведення мирних зібрань та переслідування учасників підривають право на свободу мирних зібрань на півострові.
Правозахисники, зокрема, адвокати у кримінальних справах, також зіткнулися з репресіями у вигляді переслідування та залякування за виконання своїх професійних обов’язків. Групи та окремі особи, які сприймаються як опозиція окупації Криму чи критично ставляться до політики Російської Федерації в Криму, як-от Меджліс та “Кримська солідарність”, страждають від невиправданого втручання в їхню діяльність.
“Російська Федерація, як окупаційна держава в Криму, має зробити конкретні кроки з поліпшення умов для розвитку громадянського простору для тих, хто хоче виражати думки чи проводити мирні зібрання”, – сказала пані Богнер.
У доповіді містяться конкретні рекомендації українським органам влади, зауваження самопроголошеним “Донецькій народній республіці” і “Луганській народній республіці”, а також Російській Федерації як окупаційній державі в Криму.
Повний текст доповіді доступний англійською, українською та російською мовами.
