В Україні зростає кількість громад, які мають стратегічні документи з розвитку освіти. Частка керівників громад і закладів освіти, що мають відповідні документи, за останні роки збільшилася з 60% до 80%. Також майже половина батьків та педагогів відзначають, що громади мають чітке розуміння, у якому напрямі рухається освітня система. Водночас лише третина мешканців вважає, що їхні інтереси враховані в освітніх планах, тоді як 48% переконані у протилежному. Експерти пов’язують це з погіршенням сприйняття комунікації між владою та громадянами, а також із впливом війни на локальне управління.
Такі результати представлено у Всеукраїнському соціологічному дослідженні «Децентралізація управління освітою в Україні», здійсненому Швейцарсько-українським проєктом DECIDE спільно з Київським міжнародним інститутом соціології.
Під час презентації в Українському кризовому медіа-центрі виконавчий директор КМІС Антон Грушецький звернув увагу на суттєве навантаження, яке створює звітність. Близько 30% керівників управлінь освіти та директорів шкіл витрачають на підготовку управлінських звітів від шести до дванадцяти годин щотижня. Для керівників управлінь цей показник навіть зріс порівняно з 2021 роком. При цьому 90% керівників управлінь і 85% представників ОВА визнають, що зміст звітів часто дублюється.
Після презентації відбулися панельні дискусії, під час яких учасники окреслили ключові кроки для реалізації реформи. Заступниця Міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова наголосила, що пріоритетами залишаються будівництво укриттів, забезпечення шкільними автобусами, модернізація харчоблоків, пожежна безпека та розвиток інклюзії. За її словами, збільшення фінансування освіти у 2025 році відкриває нові можливості, але водночас потребує більшої злагодженості дій між центральною та місцевою владою: необхідно вчасно готувати проєкти, аби виділені кошти перетворювалися на реальні результати.
Заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін пояснив, як громади можуть використовувати можливості програм «Interreg» та «Interreg NEXT», зокрема для освітніх ініціатив і розвитку інфраструктури.
Менеджерка проєкту DECIDE Валентина Полторак підкреслила, що програма зосереджена не на реалізації окремих проєктів, а на підвищенні спроможності громад управляти освітою демократично. У наступній фазі DECIDE планує навчити 2000 управлінців у змішаному форматі, а вже найближчим часом стартує навчання для голів громад щодо реформи старшої школи та створення академічних ліцеїв. Вона також детально розповіла про масштабний пілот з профорієнтації, який має на меті втримати молодь в Україні через налагодження системної співпраці громад, шкіл, областей і бізнесу.
Під час дискусії свої позиції висловили і народні депутати. Наталія Піпа, секретарка парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій, зазначила, що пошук оптимальної моделі профільної школи триває, а зміни до законодавства будуть ухвалені лише після вироблення збалансованого рішення. Олександр Аліксійчук, голова підкомітету з питань співробітництва територіальних громад, окреслив доступні інструменти міжмуніципальної взаємодії.
Представники місцевої влади поділилися практичними кейсами. Т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут повідомив, що третина бюджету області спрямовується на освіту. Полтавщина розвиває мережу академічних та профільних ліцеїв, а також активно співпрацює з бізнесом у сфері професійно-технічної освіти.
Виконавчий директор Всеукраїнської асоціації ОТГ Тарас Добрівський наголосив, що освіта сьогодні є ключовим фактором стійкості держави. Він відзначив важливість міжмуніципального партнерства та висловив сподівання, що подальша реформа сприятиме збалансованому розвитку без посилення урбанізації та втрати населення в сільських громадах.
