В Українському кризовому медіа-центрі відбулося експертне обговорення, присвячене Великодню як важливому елементу української культурної ідентичності. Спікери з різних регіонів України та представники музеїв і освітніх закладів говорили про витоки Великодніх традицій, символіку писанки, значення свята для громади та роль, яку воно відіграє в умовах війни. Під час розмови експерти акцентували на глибинній духовній сутності Великодня як свята відродження, сили й національної єдності.
Великдень: зв’язок поколінь і культурна тяглість
Професорка Наталія Петрова зазначила, що навіть попри десятиліття тоталітарної заборони релігійних обрядів Великдень і Різдво залишилися ключовими святами, які об’єднують родину, громаду та націю.
“Ми зберегли нашу ідентичність завдяки народним святам. Великдень — це не лише про релігію, а про культуру, пам’ять, об’єднання родини й громади. І особливо зараз, коли багато українців змушені святкувати в інших регіонах, відбувається обмін традиціями — і це збагачує наше культурне середовище”, — зазначила Петрова.
Писанка: візуальний код культури
Про унікальність української писанки говорили представниці Музею писанкового розпису з Коломиї. Ярослава Ткачук підкреслила, що музей зберігає понад 12 000 експонатів, зокрема писанки з усіх регіонів України і навіть з 37 країн світу.
“Ми маємо писанку віком понад 500 років. Її орнамент — меандр — символізує воду, вічність, тяглість роду. Це підтверджує, що писанка — не лише мистецтво, а й сакральний артефакт, носій глибоких знань і символів”, — розповіла Ткачук.
Оксана Ясінська додала:
“Діти, які відвідують наш музей, розписують свої перші писанки з величезним захопленням. Це не просто ремесло — це акт пізнання культури, що пережила віки”.
Гаївки, обрядові ігри та символіка воскресіння
Ярослава Музиченко наголосила, що Великдень — це весняне свято відродження життя, яке сягає дохристиянських часів.
“Гаївки, ритуальні танці навколо храмів, ігри з крашанками — все це елементи, які символізують вічне коло життя. Ми танцювали лабіринти, співали пісні, які пробуджували природу й передавали силу весни”, — пояснила Музиченко.
Вона також звернула увагу на те, що писанка — це символічна мова, через яку українці висловлювали побажання: “Кожен символ на писанці — це побажання життя, здоров’я, родючості. Це наші молитви у візуальній формі”.
Освіта і передача традицій наступним поколінням
Олена Педоренко та Сергій Косенко, представники Українського державного центру позашкільної освіти, розповіли про всеукраїнський конкурс писанкарства, який щороку охоплює сотні дітей по всій країні.
“У нашому конкурсі беруть участь діти з усієї України, включно з тими, хто зараз за кордоном. Це не лише творча ініціатива, а й потужний спосіб збереження культурної тяглості. Через писанку діти вивчають свою історію, традиції і формують національну самосвідомість”, — зазначила Педоренко.
А Сергій Косенко додав: “Писанка — це засіб психологічної підтримки дітей у час війни. Через створення символів життя вони зберігають віру в майбутнє”.
Великдень як доказ стійкості української культури
Учасники дискусії дійшли спільного висновку: Великдень — це не просто свято, це прояв глибокої культурної тяглості, що допомагає українцям зберігати єдність, ідентичність та віру навіть у найтемніші часи.
“Поки ми співаємо гаївки, пишемо писанки й передаємо ці традиції дітям — стоятиме наш світ і буде жити український народ”, — підсумувала Ярослава Музиченко.
