Ще 10 років тому для того, щоб придбати залізничний квиток, українцю треба було їхати до каси. Сьогодні він робить це за хвилину, не виходячи з дому – достатньо мобільного телефону. З інструменту спілкування і засобу розваг смартфон перетворився в обов’язковий компонент забезпечення життєдіяльності. Як це пов’язано з правами людини, що нового нас чекає з державних електронних послуг і чому в поїзді іноді виникають проблеми з інтернетом? Про це та інше у колективному інтерв’ю з регіональними журналістами розповіли заступник міністра цифрової трансформації Олександр Шелест і керівник Директорату з розвитку мобільного та фіксованого широкосмугового доступу до інтернету Юрій Мацик.
За кілька місяців вступить в силу закон про електронні комунікації, а це означає, що інтернет отримає статус універсальної послуги, що повинно зробити нормою отримання вдома якісні онлайн-послуги, забезпечувати віддалену роботу, використання телемедицини та усіх сучасних інструментів, які допомагають зробити життя кожного максимально комфортним.
Для цього Україна бере на себе зобов’язання забезпечити можливість підключення домівок до фіксованого інтернету та фіксованого голосового зв’язку. І цей шлях вже почато. Нещодавно Кабінет міністрів затвердив план заходів із розвитку широкосмугового доступу до інтернету на 2021-2022 роки. Вони забезпечать під’єднання 6 тисяч закладів соціальної інфраструктури до оптичного інтернету, вдосконалення порядок здійснення доступу до інфраструктури операторами, провайдерами телекомунікацій, оновлення переліку показників якості та їх граничних нормованих рівнів для послуг мобільного зв’язку, а також врегулювання розрахунків електромагнітної сумісності з урахуванням досвіду Міжнародного союзу електрозв’язку. Зокрема, мають бути покращеним доступ до інфраструктури транспорту та електроенергетики. Досі під час проведення оптичного інтернету мережі часто прокладають за допомогою електроопор, через мости, естакади чи підземні, залізничні переходи. План допоможе операторам спростити доступ до цих об’єктів, що розширить можливості українців в отриманні доступу до інтернету.
Урядовий документ передбачає створення державної платформи broadband.gov.ua, яка буде вести моніторинг стану розвитку інтернет-під’єднань та швидкості інтернету в країні.
Зараз робота ведеться по двом напрямам. Перший – розвиток фіксованого швидкісного інтернету, який здійснюється за допомогою проекту інтернет-субвенцій. Це державне фінансування, яке отримують територіальні громади для підключення до оптичного інтернету закладів соціальної інфраструктури, що розташовані в населених пунктах без інтернет-покриття на базі волоконно-оптичних мереж.
Мета проекту – надати технічну можливість для 1,5 мільйона українців вперше підключитися до оптичного інтернету, підключити 6 тисяч навчальних, медичних, культурних закладів до оптичного інтернету, та покрити 3 тисячі українських сіл оптичними мережами.
Для розбудови мережі оптичного інтернету 670 територіальних громад вже отримали понад 483 млн гривень. 510 громад оголосили тендери, 112 — завершили проведення закупівель. Наразі провайдери активно будують мережі для під’єднання сіл. Відстежувати всі тендери та детальну інформацію про кожну закупівлю можна буде цілком прозоро за допомогою онлайн-інфопанелі.
Другий напрям – розвиток мобільного інтернету. Уряд ухвалив законопроект, який має допомогти швидше та ефективніше розгортати мережу 4G на всій території України та спрощує умови будівництва базових станцій для мобільних операторів. За словами Олександра Шелеста, у минулому році були видані нові ліцензії для мобільних операторів, в яких вперше зазначено, що вони повинні забезпечити непросто якесь покриття, а конкретні параметри якості послуги. Швидкість у користувачів повинна бути не менше 2 мегабіт у секунду. І таке має бути у кожному населеному пункті, в якому мешкає не менш 2 тисячі осіб. Це означає, що швидкісний мобільний інтернет буде в кожному українському селі з населенням від 500 чоловік.
Мобільні оператори також взяли на себе зобов’язання забезпечення доступу до швидкісного інтернету на автомобільних шляхах. Відповідно, до кінця наступного року це повинно бути на всіх міжнародних автомобільних шляхах, а до кінця 2024 року він має охопити усі національні автомобільні шляхи. Це величезний інвестиційний проект, який здійснюють мобільні оператори. В цифрах – це понад 15 мільярдів гривень інвестицій.
Юрій Мацик окремо звернув увагу на тему безбар’єрності: «Серед нас живуть люди з інвалідністю, які, наприклад, не можуть користуватись кольоровими екранами чи клавіатурою. Проте, всім громадянам України державою гарантований доступ до інтернету, і всі повинні мати однакові права. Тому Міністерство цифрової трансформації на початку року створило Раду цифрової доступності, до якої залучило високо обізнаних фахівців в цій сфері. Зараз опрацьовується питання про адаптацію сайтів органів державної влади під потреби людей з вадами зору. Щоб такі люди могли користуватись цифровими послугами та мали доступ до державних сервісів. Ми розраховуємо на активне підключення до цього процесу міністерства соціальної політики».
Коли підійшла черга питань журналістів, Юлія Огданська з Луганської області повернулась до теми якості інтернет-покриття. «Чому виникають проблеми у залізничному транспорті?» – запитала вона.
Олександр Шелест заявив, щоу відомстві розуміють, яка це проблема, але тому є пояснення.
«Покриття залізниці коштуватимете на порядок дорожче, ніж покриття автомагістралей. Справа в тому, що проникнення сигналу через конструкцію вагону набагато складніше. Треба будувати велику кількість нових базових станцій з нуля: напочатку створюється фундамент, потім ставиться телекомунікаційна вежа висотою 25-40 метрів, а не неї обладнання, Середня вартість такої вежі сягає 2 мільйонів гривень. Радіус дії близько 2 кілометрів. Таким чином, для того, щоб забезпечити покриття усієї залізниці, потрібні величезні кошти. Ми ініціювали відповідний проект перед Міністерством фінансів, але можливості державного бюджету обмежені», – сказав він у відповідь.
Є ще теоретична можливість внести такі вимоги при видачі ліцензій на нові частоти для мобільних операторів, однак, для цього треба вивільнити частоти, а для Луганської та Донецької областей це ще одна проблема. Справа в тому, що Україна взяла на себе зобов’язання з гармонізації частотного спектру. Одні існуючі частоти використовуються в завданнях безпеки, інші телеглядачами. Кілька років тому в Україні відбувся перехід від аналогового телебачення до цифрового, але частоти зайняті досі. Більш того, є звернення адміністрацій двох областей з проханням залишити ні тій території збереження аналогового телевізійного сигналу і надалі, що не дає розвиватись якісному мобільному зв’язку на цій території.
Олена Дячук з Харкова підняла тему цифрової трансформації системи освіти, і спікери розказали, як реалізується проект забезпечення вчителів ноутбуками. У плані – передача 60 тисяч ноутбуків. Кошти на це, а мова йде про 980 мільйонів гривень, виділені державним бюджетом за рахунок витрат на боротьбу з COVID-19 та його наслідками під час освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти.
Заступник міністра підкреслив, що це не разовий проект. Так, у бюджеті на наступний рік на Нову українську школу передбачено майже 1,5 млрд гривень, а серед того, що слід чекати в школах у недалекому майбутньому – електронні журнали та щоденники, онлайн-конференції, презентації на уроках.
Гостей запитали: «А як працювати на нових ноутбуках, адже ліцензійне програмне забезпечення дорого коштує?».
Юрій Мацик зазначив, що є чимала кількість відкритих програм, які не потребують ліцензій. Він і сам з колегами на роботі переважно використовує онлайн. Це і зручніше і безкоштовно.
Є і спеціалізовані відкриті програми, націлені на освітянську сферу. Серед них можна відмітити Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment, вимовляється «Мудл»). Її можна використовувати для навчання школярів, студентів, при підвищенні кваліфікації, бізнес-навчанні, як у комп’ютерних класах навчального закладу, так і для самостійної роботи вдома. Це безкоштовна, відкрита (Open Source) система, яка не потребує жодного платного програмного забезпечення для роботи. Будь-який заклад освіти може впроваджувати у себе ліцензійну систему та вносити зміни у код відповідно до своїх потреб.
Вікторія Склярова з Харкова запитала про захист особистих даних. З подальшою цифровою трансформацію суспільства безпека цього сегменту теж зросте?
«До кожного власника або розпорядника цифрових даних вже давно визначені вимоги, яким чином вони мають організовуватись. Перший крок – можливість користуватись послугою. Другий – коли треба розгортати системи обробки персональних даних, правила по яких вже встановлені», – пояснив керівник Директорату з розвитку мобільного та фіксованого широкосмугового доступу.
В інтерв’ю з представниками Міністерства цифрової трансформації журналісти, звісно, не могли уникнути болючої теми доступу до інструментів з боку соціально незахищених верств населення.
«Якщо ми говоримо, що інтернет – це універсальна послуга, і кожний має право доступу до неї, то як тоді бути із забезпеченням гаджетами людей з низькими статками?» – завдала питання Ольга Нікуліна з Краматорська.
«Вже кілька років в державі існує програма забезпечення таких людей тими речами, про які ви питаєте. Кошти на це виділяються. Управління соціального захисту забезпечують таких людей такими пристроями», – роз’яснив Олександр Шелест.
До речі, соціальна сфера в Україні теж активно набуває цифрових рис. Закінчена розробка перших елементів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС). Серед них Єдиний соціальний реєстр (ЄСР) — ключовий елемент у роботі ЄІССС. Він створений на базі Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду.
У міністерстві кажуть, що завдяки тому, що ЄСР взаємодіє з іншими реєстрами, підтвердження особи відбуватиметься автоматично, а з документів достатньо мати лише паспорт. Згодом інтеграція реєстру з порталом Дія дозволить подавати заяви на отримання соціальної допомоги онлайн.
Для працівників органів соціального захисту у ЄІССС створяться кабінети. Вхід до яких буде через електронний підпис. Це забезпечить захист даних та унеможливить несанкціонований доступ до системи.
ЄІССС вже успішно протестували в чотирьох територіальних управліннях соціального захисту населення (УСЗН) та п’яти територіальних громадах Київської та Житомирської областей. Зараз вже доступні сім послуг. Серед яких: дистанційне отримання довідок про розмір пенсій та сплачені страхові внески, а також соціальні послуги для дітей і сімей з дітьми, людей з інвалідністю та інші. А до кінця 2023 року в системі будуть автоматизовані всі соціальні послуги.
У завершенні зустрічі Діляра Кудусова із Запорізької області поцікавилась: «Який термін потрібен нам для створення в Україні повноцінної цифрової держави?»
Перше, що зробив Мацик – дістав з кишені портмоне.
«Якщо сьогодні взяти мій портмоне і подивитись, ви побачите ключ від кабінету та перепустку в Кабінет міністрів. Все інше у смартфоні: картка, паспорт, права, ковідний сертифікат, свідоцтва моїх дітей. Я навпаки сьогодні маю проблеми, коли потрапляю в аналоговий світ, коли вимагають лише паперовий документ, – зізнався він, і додав: «Скільки років ми чуємо, що Естонія попереду усіх у цифрових технологіях? Десять? А скільки років чуємо, що в Україні в цій сфері почало щось змінюватись? Два».
В останні роки успіх України в цифровій трансформації дійсно вражає. Найближчим часом його має закріпити чотири закони, проекти яких розроблені Урядом. Прийняття цих законів забезпечить українцям широкий асортимент засобів е-ідентифікації всіх рівнів довіри, можливість отримати КЕП (кваліфікований електронний підпис) дистанційно у всіх надавачів, гарантії користування е-довірчими послугами навіть тоді, коли їх надавач припинить діяльність, доступ до українських онлайн-послуг із-за кордону, пункти для отримання засобів е-ідентифікації в кожній громаді, штрафні санкції за порушення вимог законодавства у сфері е-довірчих послуг та е-ідентифікації, безпеку даних в інформаційних системах, де використовують засоби е-ідентифікації за європейськими стандартами. А ще – засоби е-ідентифікації. Такі, як в Естонії, Нідерландах, Великій Британії, Данії та Бельгії.
Фактично це вихід України на Єдиний цифровий ринок з ЕС. Чекати залишилось недовго.
Зустріч у форматі колективного інтерв’ю відбулася у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру міжнародного розвитку “Протидія дезінформації на півдні та сході України” за підтримки Європейського Союзу.