Відкриті бюджетні читання: розвиток економіки

Київ, 20 жовтня 2016 року – Державні інвестиції в економіку, закладені у бюджет на 2017 рік, є незначними – 8%, проте збалансованість бюджету сприятиме макроекономічній стабільності, а відтак і економічному зростанню. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявив Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі України. «З-поміж бюджетних інструментів, економічне зростання мають забезпечувати інвестиційні проекти, рівні можливості та державні закупівлі. Небюджетні – це дерегуляція та підвищення ефективності державних підприємств», –  зазначив він. За його словами, зростання ВВП прогнозується на рівні 3%, інфляція – на рівні 8,1%, безробіття – на рівні 8,7%.

Серед пріоритетних завдань Уряду: підвищення рентабельності державних підприємств, створення робочих місць та оборона

«Бюджет 2017 року повинен показати сильні сторони завдяки переорієнтації на розвиток державних підприємств, створення нових робочих місць та приватизацію державних підприємств», – заявив Степан Кубів. Він нагадав, що в Україні більше 3500 державних підприємств, а питома вага державного сектору економіки становить 16,5%.  Модернізація, підвищення ефективності, викорінення корупції і приватизація, у разі успіху, суттєво покращать показники ВВП. На думку Степана Кубіва у державній власності доречно було б залишити не більше 20-30 підприємств. При цьому, як додав Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, важливо, щоб ці підприємства самі розпоряджалися власним прибутком і вкладали його в якісні інвестиційні проекти.

Пріоритетом також буде оборона: на цей сектор передбачено 5% бюджету, або 129 мільярдів гривень. «Це кошти, які майже всі будуть спрямовані на розвиток оборонного комплексу – закупівлю озброєння та військової техніки, яка дасть стимул для розвитку підприємств оборонно-промислового комплексу», – зазначив Юрій Бровченко, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України. Ці видатки передбачені для «Укроборонпрому» та приватних підприємств, які виконуватимуть державне замовлення.

Державні інвестиції спрямують у соціальну сферу, транспорт і довкілля

Степан Кубів розповів, що бюджет передбачає державні інвестиції на загальну суму 1 мільярд гривень. Із них 61% інвестують в охорону здоров’я, 10% у соціально-культурну сферу, 25% у транспортну сферу і 4% – в охорону навколишнього середовища. На думку Гліба Вишлінського, пріоритетом має бути насамперед інфраструктура: у поточному стані вона вже не здатна задовольнити запити бізнесу – особливо металургів, аграріїв, хімічної промисловості.«Потрібно розвивати інфраструктуру і її коригувати, тому що у нас дуже змінилися торгівельні потоки: на східному напрямку впали, на південному і західному – зростають, а інфраструктура під це не була заточена», – пояснив він.

У цьому секторі стане у нагоді співпраця із міжнародними фінансовими установами: вони пропонують вигідні кредити, і, крім того, закупівлі у таких проектах контролюються міжнародними організаціями. Ще одним фактором розвитку може стати державно-приватне партнерство, яке з наступного року почнуть впроваджувати якраз в інфраструктурних проектах. «Це той інструмент, який дозволить стабілізувати бюджет і дасть можливість соціально відповідальним підприємцям взяти на себе частину функцій держави і зробити це дуже якісно», – зазначив Олег Платонов, голова громадської ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України.

Міжнародний досвід: ключові чинники росту ВВП – державні інвестиції та державні закупівлі

Гліб Вишлінський зазначив, що згідно з останніми дослідженнями експертів МВФ, саме державні інвестиції та державні закупівлі мають найбільший вплив на зростання ВВП. В Україні у попередні роки до державних інвестиційних проектів ставилися доволі скептично через високий рівень корупції, проте зараз, коли запрацювала система електронних державних закупівель ProZorro, ситуація почне змінюватися на краще. Експерт наголосив, що у будь-якому разі це мають бути «дуже ретельно відібрані проекти».

«Три кити» економічної політики ЄС – державні інвестиції, структурні реформи та макрофінансова стабільність

Тарас Качка, заступник виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», зауважив, що у ЄС одним із «трьох китів» економічної політики є стратегічні державні інвестиції; другим – структурні реформи. «У 2014-15 роках в Україні було схвалено багато реформаторських законів. Зараз важливо, щоб ці закони вижили і втілилися у життя, а для цього необхідні відповідні видатки», – зазначив він. Зокрема, це стосується оборони, реформи правоохоронної системи і судової реформи, освіти та реформи охорони здоров’я. Тарас Качка зазначив, що у поточному бюджеті всі вони більш-менш фінансуються.

«Третій кит» – макрофінансова стабільність, коли дефіцит держбюджету не перевищує 3%. «Ми нарешті дійшли експертного консенсусу, що нам потрібні радше стабільні фінанси, ніж радикальне зменшення ставок податків, яке призведе до розбалансування бюджету. […] Стабільна економічна ситуація є набагато важливішою для довгострокових проектів», – зазначив Тарас Качка. Він також додав, що іноді великі бюджетні видатки є важливим стимулом для економічного зростання. «З цієї точки зору, навіть якщо цей бюджет не сприймається як еволюційний, його значення для економіки може бути набагато позитивнішим, ніж якісь радикальні зміни», – підсумував він.

Особливість цьогорічного бюджету – відкрите публічне обговорення

«Цей бюджет відрізняється від попередніх тим, що він справді винесений на публічне обговорення. Він обговорюється головами усіх громадських рад при всіх міністерствах, ми можемо бачити цифри і впливати на цей процес», – зазначив Олег Платонов. Він додав, що у разі продовження такої публічності і поступового розподілу функцій між державою і приватним бізнесом, бюджет «у перспективі виглядатиме зовсім інакше».