У січні 2025 року Верховна Рада скасувала можливість не публікувати звітність для державних підприємств. Чи стали вони за цей час більш прозорішими? В аналітичному центрі StateWatch вирішили дослідити це питання, і те, яких висновків дійшли експерти – стало однією з тем публічної дискусії про фінансові результати державних підприємств і реальну роль наглядових рад у системі корпоративного управління, яку спільно з StateWatch організовував медіа-хаб «Твоє місто».
Для проведення дослідження було обрано 12 державних підприємств, які належать до стратегічних і не підлягають приватизації, по 6 для кожної області – Київської та Львівської.
«Ми зосереджувалися великою мірою на питанні підзвітності та прозорості діяльності державних підприємств, і ось які отримали результати. Лише одне підприємство отримало найвищий рівень. Це Львівський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації. Водночас 5 підприємств продемонстрували критично низький рівень», – розповіла старша дослідниця центру Крістіна Ковальова.
Вона звернула увагу на те, що підприємства переважно публікують ті дані, які є відносно простими у своїй підготовці і публікації. Це фінансова звітність, статут, біографія керівника. Натомість ті дані, які є більш складними, розкривають певну чутливу інформацію, як от аудиторські висновки чи винагороди керівництва залишаються системно нерозкритими.
Також експерти вивчили зміни у складі наглядових рад, адже після скандалу в енергетичному секторі державним підприємствам було встановлено термін аби зробити ці зміни. Втім, тільки 5 виконували цю вимогу вчасно.
На думку виконавчої директорки ГО “Фундація інституційного розвитку” Катерини Дацко, ці дані вказують на те, що державні компанії не готові ще бути настільки відкритими і прозорими, щоб громадськість мала можливість оцінити якість їх антикорупційної роботи та якість роботи з оцінки ризиків в цілому – не тільки корупційних.
Вона підкреслила важливість внутрішньої культури, формування культури роботи з ризиками, і як раз те, що з відкритих джерел неможна оцінити, як проводиться ця робота, гальмує процес. Однак, це потребує уваги, підвищуються, оскільки вимоги міжнародних партнерів щодо інвестування, міжнародної діяльності, укладання зовнішньоекономічних договорів підвищуються.
«Йде впровадження антикорупційної конвенції Організації економічного співробітництва і розвитку, де будуть посилені вимоги до всіх суб’єктів і юридичних осіб, зокрема, що стосуються саме антикорупційної роботи і управління ризиками. Тому, відповідно, ми маємо йти до того, що компанії мають це запроваджувати. Є ризик того, що коли це буде обов’язково для всіх і будуть встановлені вимоги, що компанії ще не мають такої експертизи. І отут, напевно, тоді громадськість може проводити і певні навчання в цій частині, і бути частинами, що стосуються, наприклад, оцінки корупційних ризиків. Якщо компанія до цього відкрита, будуть функціонувати наглядові ради, громадськість може бути членами робочих груп з оцінки корупційних ризиків», – пояснила Катерина Дацко.