У Пресцентрі УКМЦ відбулася пресконференція “Що допоможе перемогти у війні на виснаження: терміни служби, вирішення проблем з мобілізацією, контрактна армія”.
Учасники пресконференції обговорили ключові виклики, які постають перед Україною у війні на виснаження, зокрема питання мобілізації, термінів служби та перспективи переходу до контрактної армії. Представники влади, громадських організацій та військові зійшлися на думці, що без прозорих правил служби, належного соціального забезпечення та ефективної мобілізації Збройні сили можуть стикнутися з кадровою кризою.
Як залучити цивільних до служби та чи потрібен перехід на контрактну армію?
Одним із головних чинників, що відлякують цивільних від мобілізації, є відсутність чітких термінів служби та гарантій соціальної підтримки.
“На жаль, серед цивільного населення закріпився образ військового, який не має ротації, відпусток і може залишити службу лише через важке поранення. Це відлякує потенційних мобілізованих”, – зазначила Юлія Качановецька, представниця ГО “Інтенція”.
Влад Якименко, представник ГО “Спілка ветеранів АТО”, підкреслив важливість якісної підготовки мобілізованих:
“Ми неодноразово зверталися до влади з пропозиціями щодо навчання резервістів ще до повномасштабного вторгнення. На жаль, це питання було проігноровано, що призвело до значних втрат у перші місяці війни. Зараз потрібно негайно створити систему постійної підготовки цивільного населення”.
Спікери наголосили, що запровадження справедливих термінів служби, можливість планування військової кар’єри та створення ефективної системи мотивації допоможуть підвищити готовність громадян до служби.
Чи загрожує армії масовий самовільний відхід через відсутність термінів служби?
За словами військовослужбовця Сергія Гнезділова, відсутність зрозумілих правил щодо звільнення після певного періоду служби сприяє зростанню кількості СЗЧ (самовільного залишення частини):
“Люди чекали, що через три роки служби вони зможуть повернутися до цивільного життя. Але цього так і не сталося. Це спровокувало хвилю СЗЧ серед тих, хто з перших днів став на захист країни”.
Андрій Козінчук, військовий психолог, пояснив психологічні причини такого явища:
“СЗЧ – це реакція на невизначеність. Коли людина не має чіткої інформації про своє майбутнє, вона діє за принципом виживання. Відсутність ротації, відпочинку та розуміння подальших перспектив штовхають військових на крайні рішення”.
Відповідальність за ухилення від мобілізації та СЗЧ: подвійні стандарти?
Олексій Кляшторний, офіцер юридичної служби, зауважив, що держава жорстко переслідує ухилянтів, але водночас не пропонує реальних механізмів ротації для тих, хто воює понад два роки:
“Ми перетворюємо ветеранів, які врятували країну у 2022 році, на злочинців, замість того щоб надати їм заслужену демобілізацію та можливість повернутися до мирного життя”.
Юлія Білоусова, представниця ГО “Ветеранка”, наголосила, що жінки також готові долучатися до війська, але стикаються з системними перепонами:
“Багато дівчат хочуть служити, але стикаються з упередженням ще на етапі відбору. Часто їм кажуть: “Іди додому, займайся родиною”. Але ті, хто вже в армії, доводять свою ефективність і не поступаються чоловікам”.
Чи варто надавати військовим вибір: продовжувати службу чи повернутися до цивільного життя?
За словами Ірини Фріз, народної депутатки України:
“Відсутність чітких термінів служби – один із ключових факторів, що негативно впливають на моральний дух військових і ускладнюють мобілізацію. Ми повинні забезпечити військовим вибір: залишатися на службі з додатковими заохоченнями або повернутися до цивільного життя”.
Сергій Гнезділов також наголосив, що вибір має бути справедливим для всіх військових:
“Молодим солдатам пропонують контракт на 3 роки з визначеними умовами. А тим, хто відслужив понад три роки, фактично пропонують служити безстроково. Це несправедливо й демотивує”.
Чому питання бронювання потребує термінового перегляду?
За офіційними даними, в Україні на початок 2025 року заброньовано близько мільйона осіб. Як наголосила Валентина Климус, представниця ГО “Інтенція”:
“Система бронювання має бути переглянута, адже зараз вона працює не за критичністю професії, а за статусом підприємства. Це дозволяє бронювати не лише важливих фахівців, а й тих, хто не має стратегічного значення для держави”.
Олексій Гончаренко, народний депутат України, підкреслив необхідність реформування системи управління військом:
“Нам потрібно відмовитися від радянських підходів у військовому менеджменті. Бійці не повинні почуватися кріпаками системи, яка не цінує їхнього внеску у захист держави”.
Під час пресконференції експерти дійшли згоди, що для перемоги у війні на виснаження Україні потрібні комплексні реформи у сфері мобілізації та військової служби. Ключові кроки включають:
- Запровадження чітких термінів служби та можливості демобілізації;
- Мотиваційні стимули для військових, які вирішать продовжити службу;
- Перегляд системи бронювання;
- Вдосконалення комунікації між військовим керівництвом та суспільством;
- Реформа підходів до підготовки мобілізованих та резервістів.
Спікери наголосили, що вирішення цих питань критично важливе для ефективного функціонування Збройних Сил та захисту України.
