Що таке війна для українців і європейців? Як нас продовжують сприймати і як підвищити рівень емпатії до України? Це лише одна з тем, яку в Українському кризовому медіа-центрі обговорили головна редакторка Громадського радіо Тетяна Трощинська і президент Українського ПЕН, філософ, письменник Володимир Єрмоленко.
Він нагадав, як Європа у дев’яностих і нульових формулювала своє бачення світу. Навіть натівські документи складали в термінах партнерства і співпраці, в той час як Росія вже тоді формулювала свої в термінах війни. Інформація – це передусім війна. Економіка – це передусім війна. Політика – це передусім війна.
Ще до повномасштабної агресії в Україну Володимир Єрмоленко казав колегам в Європі, що вони мають навчитися вимовляти слово «війна». Тепер йому здається, що у 2022 році вони трохи цьому навчилися.
Втім, очікування від європейців повинні ґрунтуватися на чіткому розумінні того, чим вони живуть і про що думають.
«Ніхто не сумнівається в ключових країнах, а це Польща, Іспанія, Франція, Німеччина, Британія, що українці – це європейці. Тобто от оцю ментальну риску ми пройшли. Українці для них це європейці, і підтримка нашої країни все одно залишаться високою. Проблема в тому, що Україна не знаходиться у пріоритетах того, про що думає громадянин у Франції чи Німеччині. Для нього головне – це зростання вартості життя. Отже ми маємо ситуацію, коли емпатія є, Україна не є питанням, яке поляризує суспільство порівняно з багатьма іншими темами – міграцією, абортами, культурною ідентичністю і так далі, але вона все ще не є для європейців темою номер один. До тебе прийдуть, тобі поспівчувають, тобі дадуть донат, певну кількість зброї, але не будуть мобілізовувати всі ресурси для того, щоб виграти цю війну, і отут нам треба багато працювати», – зазначив філософ.
На його переконання, закінчення Другої Світової війни для Західної Європи означало перемогу добра над злом. Для Східної Європи це означало перемогу одного зла над іншим злом.
«Вони жили в парадигмі, що зло покаране і тепер можна рухатися далі. Ми живемо в парадигмі, що зло перемогло, впевнилося і всесильне, і може рухатися далі. Той же Путін не просто зло. Він є довгим результатом непокараного зла», – підкреслив Володимир Єрмоленко.
Продовжуючи цю тему, він торкнувся дискусії навколо письменника Михайла Булгакова.
«Страшна тема руського миру – це розуміння, що зло заміняє справедливість. От у нас ця дискусія йде про Булгакова в Україні. Я нещодавно написав допис, що є оцей його українофобський елемент. Але давайте подивимося глибше. Булгаков – це симптом руського миру – світу, де править не справедливість, і єдина твоя надія – це зло, велике насильство і добра не може бути взагалі. І Путін – нащадок цих людей», – додав гість.
Володимир Єрмоленко закликає українців змінити оптику, дивлячись на інших, оскільки наша проблема полягає в тому, що ми бачимо тільки власні страждання.
«Коли говоримо про голодомор, маємо говорити про те, що є голодомор українців, однак, одночасно був голодомор в Казахстані, де логіка голодомору була приблизно така сама. Тільки там вбивали умовно кажучи не куркулів, заможних селян, як у нас, а навпаки кочовників. Нещодавно у нас була прекрасна розмова з колегами з Індії і ми вийшли на тему, що британська колонізація Індії в чомусь схожа на російську колонізацію України, тому що там теж були штучні голоди. Отже коли ми приходимо до таких країн як Індія, маємо казати, що знаємо про вашу історію і не ідеалізуємо наших партнерів британців і американців. Знаємо, що там теж є чорні скрині, про які треба говорити. Українці самі мають теж показувати певний рівень емпатії для того, щоб сподіватися на емпатію від інших», – наголосив президент Українського ПЕН.