Як відомо, Харківщина дуже потерпає з першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого: від артилерійських обстрілів, ракетних ударів, бомбардувань. В її східній частині, зокрема на території Богодухівського району, сильно постраждала Золочівська громада. Навпростець всього близько 7-10 кілометрів відділяє мій Коломак від Золочева, але маршрутними дорогами в об’їзд – утричі більше. Прямую до Богодухова, щоб дізнатися з офіційних джерел всю можливу інформацію про війну та її наслідки на території району.
Згуртувалися – і діяли
Знайомлюся з Анатолієм Рисцовим – начальником районної військової адміністрації. Він розповів, що в перші дні війни, коли навіть влада не знала, що робити і як діяти, чоловіки створили загони самооборони. Вони патрулювали територію міста та громади вдень і вночі, забезпечуючи порядок та запобігаючи мародерству. Виявляючи факти мародерства, правопорушників затримували і передавали в поліцію. Загони самооборони почали встановлювати перші фортифікаційні споруди, блокпости, які мали стати перешкодою для вторгнення російського війська.
Люди в перші дні війни були дуже схвильовані. Прилавки у магазинах швидко спустошувалися. Особливо важко було з хлібом – доставка в межах району відбувалася з перебоями, невеликими партіями. Логістика від основного постачальника – харківських «Кулиничів» була порушена через бойові дії, бо підприємство перебувало в зоні обстрілів. Виручав Валківський хлібозавод.
У межах своїх можливостей Анатолій Рисцов знайшов рішення: борошно від підприємців передавав до одного з місцевих дитячих садочків, а там випікали хліб і роздавали мешканцям міста безкоштовно.
Житло для переселенців – це важливо
Ворог спочатку взяв напрямок у бік Охтирки, Тростянця, Сум, тому перша хвиля бойових дій обминула Богодухівщину.
Анатолія Рисцова призначили начальником військової районної адміністрації, коли російські військові своїми обстрілами вже накрили Золочівську громаду і завдали руйнацій мирним об’єктам, були вбиті та поранені. З початку війни і до сьогодні тут постійно відбуваються обстріли, від яких страждає і мирне населення, і інфраструктура. Багато людей виїхало із Золочівської громади, зупинившись як на території Богодухівщини, так і далеко за її межами.
У Богодухівському районі перебуває найбільша в області кількість внутрішньо переміщених осіб – понад 56 тисяч. Це дуже велике навантаження на громади. У кожній вишукували місця для проживання людей, які постраждали від пекла сучасної війни. Під житло використали всі будівлі, придатні для поселення, в тому числі дитсадки та школи. Частина переселенців оселилася в своїх родичів, друзів, знайомих. Так само були заселені всі колись покинуті житлові будинки.
Болить душа за все зруйноване
Адміністрація фіксує пошкоджені домівки, об’єкти інфраструктури, зруйновані внаслідок обстрілів ворожими військами. Найбільше їх у Золочівській громаді, де постраждали понад 1200 будівель: людське житло, комунальні об’єкти та об’єкти інфраструктури. Населені пункти Уди, Світличне досі потерпають від бойових дій. Станом на початок серпня в громаді 57 загиблих людей і понад 200 поранених. Від обстрілів у Богодухівській громаді загинули троє людей і більше десяти поранених. Пошкоджено особисте майно, приватні підприємства. Це сухі цифри, а скільки за ними горя…
29 липня дві ракети знищили будівлю майстерні та цех готової продукції Богодухівського м’ясокомбінату. Зруйновано велику частину робочої зони, знищено сім вантажних автомобілів, які розвозили продукцію. Обстріл, як з’ясувалося, був здійснений з тактичного комплексу «Точка-У». Але підприємство, незважаючи на втрати, все ж продовжує працювати, хоча через руйнацію багато працівників і залишилися без роботи. Немає сумніву – тут все буде відновлено і комбінат знову працюватиме на повну потужність.
«Власник підприємства і його родина – великі патріоти, – зазначив Анатолій Рисцов. – Вони розуміють всю складність війни, і немає сумніву – діяльність підприємства буде відновлено якнайшвидше, тому що і виробництво харчової продукції, і сплата податків, особливо в цей проблемний час, дуже важливі для нашої країни».
До того ж мені особисто доводилося чути схвальні відгуки працівників підприємства щодо гарних умов роботи та людяності керівництва.
Болить душа за зруйноване, але люди вірять у нашу перемогу над ворогом і бажають, щоби все якнайшвидше стало на свої місця!
Головне – бути з хлібом
В останній місяць літа загострилося питання роботи сільськогосподарських підприємств та збору врожаю. Широкомасштабне вторгнення військ росії до України зруйнувало амбітні плани на проведення польових робіт і на Богодухівщині. Є чисельні пошкодження господарчих споруд та техніки, цистерн з пальним. Наприклад, 1 серпня від обстрілу згоріли склади одного з підприємців у селі Одноробівка. Є ділянки, де землероби взагалі не можуть зібрати зерно через постійні обстріли та мінування.
Найскладніше його збирати в Золочівській громаді: як тільки техніка виїжджає в поле, ворог починає її розстрілювати. Трагічний випадок стався, коли під час роботи в полі на ворожій міні підірвався механізатор. Багато полів згоріло внаслідок бойових дій. Тому через постійні обстріли на Золочівщині збір урожаю відбувається тільки на 50% площі. У решти громад все йде за планом.
Мій співрозмовник акцентує: «Наразі питань у сільгоспвиробників району дуже багато, перш за все – немає ціни на зерно, і вони не можуть збути свою продукцію навіть за собівартістю, не те щоб за ринковою ціною. Тому й досі склади стоять забиті минулорічним урожаєм, який не можуть реалізувати через відсутність ціни. За цими двома питаннями стоїть дуже важливе третє: якщо не врегулюється ціна, якщо цієї зими приміщення не звільняться від зерна, а воно ж прибуває, бо закладають туди й новий врожай, то є загроза наступного року взагалі не засіяти. Це дуже складна ситуація в усіх прифронтових зонах, та й, певне, по всій країні. Рішення мають знайти на державному рівні, щоб наступного року не було проблем з продовольчими товарами, які виробляють сільгоспвиробники».
Працюють заради допомоги і перемоги
Щодня районна військова адміністрація займається спорудженням фортифікаційних споруд, продовжує надавати державну гуманітарну допомогу населенню, яку отримує з області і передає в громади, слідкує за її видачею. Для прикладу, лише наприкінці липня Богодухівський район отримав понад 65 тисяч літрів олії, дитячі підгузки та ковдри.
У кожній громаді Богодухівського району створено гуманітарні штаби, які допомагають переселенцям.
У районній військовій адміністрації щодня вирішуються питання, які стосуються життя і здоров’я мирних мешканців, відновлення будівель, допомоги нашим військовим на передових позиціях тощо. Допомагають благодійні фонди, яких на території району чимало.
Кожного дня з території ворожої росії летить нищівний вогонь, і куди він поцілить – невідомо. Та, як зазначив очільник району, «маємо вистояти і всіма силами працювати на загальну перемогу».
Любов Журавель, Богодухівський район Харківської області
13.08.2022
Матеріал підготовлений у рамках проєкту Local Media Support Initiative, що реалізовується УКМЦ за підтримки International Media Support IMS