2 листопада у пресцентрі Українського кризового медіа-центру відбулося обговорення на тему “Чи можуть музеї розраховувати на державні інвестиції”.
Захід відбувся у рамках Програми USAID “Децентралізація приносить кращі результати та ефективність” (DOBRE), спільно з проєктом USAID “Демократичне врядування у Східній Україні” та проєктом “Музей відкрито на ремонт”.
В Україні з’являється все більше грантових та інвестиційних можливостей для закладів культури. Зокрема, музейна сфера за останній час мала певний імпульс і можливість створення проєктів з ревіталізації, реекспозиції та будівництва нових музеїв. Водночас у значної частини із понад 34 тисяч закладів культури є проблеми із матеріально-технічним забезпеченням та їх станом. Часто територіальні громади обмежуються проєктами, які фокусуються довкола ремонтів існуючих об’єктів, що у фінальному результаті не має стосунку до видозмін культурної пропозиції та послуг для мешканців громад.
Як розвивати якісні та доступні культурні послуги на місцях та які стимули для цього пропонує держава – обговорили учасники прес-заходу.
Ярослав Петраков, генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства культури та інформаційної політики України, розповів, що у 2021 році з ініціативи МКІП команда експертів Товариства дослідників України, за підтримки Швейцарської агенції розвитку і співробітництва, реалізує пілотний проект зі створення центрів культурних послуг, у якому бере участь 7 територіальних громад. Міністерство спільно з громадами відпрацьовує алгоритм, який далі можна буде масштабувати на рівні усієї країни.
“Центри культурних послуг є елементом великої реформи з децентралізації у сфері культури, забезпечення населення якісними і доступними послугами, модернізації діючої культурної інфраструктури та створення нових закладів. Також є освітній блок, зокрема Академія культурного лідера (до речі, до 8 листопада триває набір на третій цикл). Додатково стоять питання фінансування культури – це і умови праці, і відновлення її справедливого розміру, і запровадження культурної субвенції. Центри можуть бути створені на базі існуючих закладів культури (зокрема, музеїв), але потребують розширення функціоналу. Це стимул для громад попрацювати над оновленням культурної інфраструктури та розширенням доступності культури для кожного”, – розповів урядовець.
І хоча у бюджеті на 2021 рік передбачена можливість створення центрів культурних послуг, запустити процес можливо лише після набрання чинності з 5 грудня змін до Закону України “Про культуру” та змін до статті 89 Бюджетного кодексу України. Проект Порядку використання коштів, який вже пройшов громадське обговорення, визначає, що кошти субвенції можуть бути спрямовані на капітальне будівництво або капітальний ремонт закладів культури. Окремо МКІП ініціює субвенцію на модернізацію матеріально-технічної бази закладів для забезпечення мінімальних стандартів якості та доступності культурних послуг, проект яких вже знаходиться на останній фазі узгодження з Міністерством фінансів України. Це, зокрема, передбачає можливість закупівлі обладнання для створення експозицій. Якщо відповідні пропозиції до закону про бюджет підтримають народні депутати, тоді порядок використання коштів буде розроблений на основі громадського обговорення із залученням громад, профільних асоціацій, тощо.
Залучати державні кошти для закладів культури можливо і через Державний фонд регіонального розвитку та субвенцію на соціально-економічний розвиток – кожного року через ці інструменти заклади культури у громадах отримують підтримку. Також Український культурний фонд оголосив конкурс на проєкти 2022 року, де серед напрямів є культурна спадщина з окремим музейним лотом, і проєкти можуть стосуватися як ревіталізації об’єктів, так і контенту.
Обговорення про можливості державних інвестицій для музеїв базувалося на декількох прикладах проєктів ревіталізації, створених за підтримки Українського культурного фонду в рамках співпраці з проєктом “Музей відкрито на ремонт”.
Олег Требух, директор Баштанського краєзнавчого музею, розповів, що музей є одним із провідних на Миколаївщині і потребує модернізації для того, аби стати доступнішим, зручнішим і привабливішим для відвідувачів.
“Ми подали заявку на проєкт “Музей відкрито на ремонт” і єдині з музеїв півдня України пройшли відбір. Команда створила перший проєкт із ревіталізації та реекспозиції музею. Однак ми стикнулися із проблемою, що нам необхідно розширення музейного простору для того, щоб працювати з відвідувачами, створити дитячий простір. Тому ми створили другий проєкт, який передбачає будівництво нового корпусу музею”, – розповів Олег Требух.
Однак для реалізації проєкту, за словами Світлани Євдощенко, заступниці голови Баштанської ТГ Миколаївської області, ресурсів місцевого бюджету не вистачає, до того ж, останні два роки фактично не було субвенції на об’єкти культурної інфраструктури.
Презентація Баштанського музею
Ситуацію меморіального музею-садиби В. В. Немировича-Данченка та М. О. Корфа (с. Нескучне, Великоновосілківська громада, Донецька область) висвітлила Марина Глушко, завідувачка музею-садиби. Будівля, яку планують ревіталізувати, була споруджена ще 1895 року як місцева школа – однак тривалий час використовувалася як гуртожиток. Після капітальної реставрації у її стінах з’явиться сучасний музейно-освітній простір, що стане точкою притягнення для всього регіону, запевнила Марина Глушко.
Презентація музею-садиби В. В. Немировича-Данченка та М. О. Корфа
Також своїм досвідом поділилася Краматорська територіальна громада, яка почала роботу над новим об’єктом культурної інфраструктури – віллою Протце. Андрій Гореславець, начальник управління з гуманітарних питань Краматорської територіальної громади, пояснив потенціал цього музею для розкриття історії всього індустріального регіону Донеччини. Будинок був споруджений ще на початку минулого століття для інженера Вільгельма Протце – директора місцевого металургійного товариства.
Будівля зараз використовується місцевим відділком поліції. І хоч поліція готова віддати будівлю пам’ятки – для її повноцінної реконструкції можливостей місцевого бюджету недостатньо.
“Наша ідея – створити на базі будівлі поліфункціональний культурний центр. Ми розуміємо, що потрібен комплексний підхід, аби цей будинок був живим, щоб цей простір відповідав потребам громади. Ідея запропонована до Стратегії розвитку Краматорської громади. Ми розробляємо концепцію центру, шляхи його існування та шукаємо кошти” – розповів Андрій Гореславець.
Ярослав Петраков звернув увагу на те, щоб заклади культури фокусувалися на пошуку не лише державної підтримки, а й співфінансування з боку бізнесу, місцевої влади, філантропів, меценатів:
“Інвестиція в культуру – це наш майбутній людський капітал, це розкриття потенціалу людей на місцях, це можливості для творчого вираження і самореалізації, це якість життя на місцях. Культура – це не лише дозвілля, це й креативні індустрії, що створюють 4% ВВП, це можливості зайнятості для мешканців громад”.
Більше про можливості для музеїв – у відеозаписі події на YouTube-каналі Українського кризового медіа-центру.
*** Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) – це п’ятирічна програма, що виконується міжнародною організацією Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Програма спрямована на посилення місцевого самоврядування та створення кращих умов для розвитку ОТГ, підвищення рівня залученості громадян до прийняття рішень та забезпечення підзвітності та прозорості в громадському управлінні. До консорціуму виконавців програми DOBRE, на чолі з Global Communities, входять: Український кризовий медіа-центр; SocialBoost; Фонд розвитку місцевої демократії (FSLD/FRDL), Малопольська школа державного управління при Краківському університеті економіки (MSAP/UEK), Польща; Національний Демократичний Інститут (NDI). Програма USAID DOBRE працює в 7 цільових областях: Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській та Тернопільській. Із червня 2020 Програма розпочала свою роботу ще в трьох областях: Запорізькій, Чернівецькій, та Чернігівській.
