Війна миттєво й радикально змінила життя українців. Замість звичайних професійних та особистих справ тисячі чоловіків стали на захист своєї Батьківщини, тисячі жінок з дітьми вимушені переховуватися в бомбосховищах чи залишити свої домівки, тисячі громадян зайнялися волонтерством. Змінилося в цей час і місцеве самоврядування. Адже замість розвитку власних громад, керівники й представники місцевих рад вимушені спрямовувати свої зусилля на вирішення нагальних питань бодай мінімального життєзабезпечення місцевих мешканців та протидії ворогу.
У перший день віроломного нападу росії на Україну шлях ворога з ідеєю швидкого наступу й захоплення столиці проліг через північні громади Чернігівщини. Внаслідок потужного опору та руйнування планів рашистів окремі з ТГ області стали відрізаними від міст і тепер вимушені самостійно вирішувати питання виживання в умовах воєнного стану – для багатьох із них проблемними є доступ до медикаментів та медичної допомоги; відсутність постачання продовольства; наявні проблеми з електропостачанням і зв’язком. Однак люди стійко долають негаразди, готові дати відсіч ворогу й навіть готуються до посівної.
У Городні та Корюківці люди голіруч зупиняли колони ворожої техніки
У перші дні російсько-української війни жителі прикордонних громад Чернігівщини виходили на дороги й голіруч намагалися зупинити рух колон ворожої військової техніки. Зокрема, такі випадки мали місце в Городнянській і Корюківській громадах. І це при тому, що жителі прикордоння традиційно, зважаючи на територіальну близькість, мають родинні зв’язки з жителями найближчих населених пунктів Росії. Ворожу армію ніхто не чекав і ніхто їй не радів.
Так, у Корюківці на Чернігівщині 27 лютого місцеві жителі зупинили рух ворожої техніки. Як повідомили в Корюківській міській раді, ворожа техніка в’їхала в Корюківку і далі рух того дня не продовжила.
«Люди об’єдналися і спільно з правоохоронцями вели перемовини. Ворог погодився відійти», – йшлося в офіційній інформації міськради.
Так само вчиняли і жителі Городнянської громади – місцеві розвернули рух колони ворожої техніки.
Як повідомила місцева журналістка, люди згуртувалися і не пропустили ворожу техніку через місто в напрямку Чернігова. Городнянці масово без зброї вийшли проти агресора.
“Городня сьогодні. Таке на всіх дорогах міста. Люди перекрили стратегічні шляхи, щоб зупинити ворожу техніку”, – написала жінка під своїм фото, на якому жителі не пропускають військову техніку на дорозі.
Журналістка уточнила, що особливо активними були жінки, чоловіки говорили з командиром. Російські військові розвернулися. Крім цього, делегація на чолі з місцевим священником отцем Володимиром ходила на ворожий блокпост, щоб закликати росіян забиратися геть з української землі. Демонстрували свою проукраїнську позицію і мешканці Добрянської громади, де є прикордонний пішохідний перехід із сусідньою Білоруссю. Представники громади на чолі з головою Світланою Бицько вийшли до прикордонної території з українськими прапорами, співали гімн України і висловлювали свою позицію, що ані російським, ані білоруським військовим тут не місце.
За кілька днів у Городні група озброєних російських військових заблокувала підходи до міської ради. Як повідомили на сторінці газети «Новини Городнянщини» в соцмережах, у будівлі залишили мера і його заступників. «Годину місто було в напруженні – що вони хочуть і чим все скінчиться? Переговори з керівництвом міста завершилися домовленістю: поки на мерії висить український прапор, міська рада працюватиме, як і раніше, забезпечуючи мінімальні потреби жителів громади», – говориться в повідомленні. У відео, розміщеному на сторінці видання, міський голова Андрій Богдан зазначив, що працюватиме в міськраді тільки під українським прапором.
Водночас, чужинці попередили: так триватиме доти, доки не буде акцій протесту й терактів з боку місцевого населення. На запитання місцевого жителя, чи стрілятимуть військові у беззбройних мешканців Городні, мер відповів, що не знає. У коментарях місцеві жителі назвали неприпустимим зміну державного прапора на міській раді громади, а також висловили побоювання, чи не станеться зради або провокацій у громаді.
Поведінка ворогів, які спочатку очікували на теплий прийом, на Чернігівщині була доволі витриманою стосовно мирних жителів. Однак згодом, як свідчать перехоплені розмови окупантів, вони отримали наказ вбивати місцевих, не звертаючи уваги на жінок, дітей, літніх людей. Як приклад – у Мохнатині неподалік Чернігова російські військові розстріляли трьох хлопців, двоє з яких – неповнолітні, тільки через те, що вони йшли вулицею під час руху колони ворожої техніки.
Такі ворожі дії спонукають місцеве населення протидіяти російським окупантам усіма можливими способами і засобами.
Партизанська війна: відомі й безіменні герої
Чернігівщина в роки Другої світової війни мала славу партизанського краю. Схоже, історія повторюється і під час російської агресії проти України в ХХІ столітті – місцеві жителі регіону налаштовані чинити опір загарбникам. Про партизанський рух у громадах ніхто не говорить, аби не нашкодити своїм. Але про його наявність свідчать перехоплені розмови російських солдатів, де вони скаржаться на партизан. Та й голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус розмістив на своїй сторінці фото спаленої ворожої техніки, красномовно підписавши його «Чернігівщина – край партизанської і трудової слави».
Наразі населені пункти області живуть за законами військового часу – в більшості громад запроваджена комендантська година, організоване патрулювання, особливу увагу звертають на чужинців. У містах і селищах Чернігівщині чоловіки вступили до територіальної оборони, контролюють ситуацію і чергують на блокпостах.
У перші дні війни «Укравтодор» звернувся до українців, у тому числі жителів Чернігівської області, прибрати дорожні знаки, у першу чергу вказівники населених пунктів, аби дезорієнтувати ворога. У багатьох поліських селах і селищах, дійсно, вказівники зрізали. Та місцеві мешканці виявили креативність: виставили на заміну знятих інші вказівники, що яскраво демонструють ставлення жителів Чернігівщини до росіян. Зокрема, про такі вказівники повідомляють у Семенівській і Городнянській громадах. Як поінформував міський голова Семенівки Сергій Деденко, місцеві написали замість назви рідного міста «Русские фашисты, будьте прокляты. Горите в аду!». Це наочно демонструє громадянську позицію жителів Семенівщини. На Городнянщині місцеві жителі зробили вказівник «В последний путь Россия».
Також на багатьох дорогах Чернігівської області місцеві влаштували чисельні завали дерев, щоб бодай на якийсь час спинити просування ворога. Адже жителі лісових громад знають, у разі потреби, об’їзні дороги, а ворог здебільшого пересувається автошляхами.
«Семенівські дороги. Якщо бензовоз цих скотів попаде на пів години пізніше в точку призначення, це може врятувати життя нашим солдатам, які зараз гинуть у боротьбі з окупантами. Всі місцеві знають, як об‘їхати завали. Так, це довше, але в умовах війни це вимушений крок!», – зазначив голова громади Деденко.
Аналогічні дії вчиняють і жителі Корюківщини.
«Ворог має один маршрут – на х…й! Стоїмо! Все буде добре», – заявив Корюківський міський голова Ратан Ахмедов.
І цей підхід дає свої результати – у Сновській громаді через завали на дорозі місцеві зупинили бензовоз, а водія затримали.
«Завдяки завалу, влаштованому сіверянами, російський бензовоз у Нових Боровичах Сновської громади заїхав у дерево і водій затриманий. Пальне для дозаправки окупантів не доїхало…», – поінформував місцевий журналіст. У коментарях дописувачі рекомендували використати пальне для української армії або на посівну.
https://www.facebook.com/100001915546418/posts/7089092191164562/
В Оперативному командуванні «Північ» уточнили, що силовики вилучили документи та речі. «Вірте в своїх захисників! Підтримуйте їх! Не давайте ворогу шансу», – наголосили в повідомленні.
Також місцеві жителі Чернігівщини виявляють пильність та інформують ЗСУ про пересування ворожої техніки. Чи не найбільшим успіхом цієї співпраці стало знищення українськими військовослужбовцями 26 лютого ешелону з 56 цистерн пального, про який вчасно розповіли місцеві мешканці.
Влаштовують чернігівці і засідки, в які потрапляють ворожі солдати. В Ічнянській громаді один із підрозділів Оперативного командування «Північ» знищив ворожий блокпост, а військовослужбовці сусіднього склали зброю, перед цим потрапивши у засідку до мирного населення. Крім цього, Срібнянська громада передала українським військовослужбовцям багатоцільовий тягач легковий броньований МТЛБ та КамАЗ, завантажений трофейними снарядами для реактивної системи залпового вогню «Ураган». Техніку мешканці громади відбили в окупантів та відремонтували.
Мають місце в громадах Чернігівщини і героїчні, але трагічні вчинки. У Ріпкинській громаді мужньо загинув Анатолій Кульгейко, голова організації мисливців та рибалок міста Ріпки. Окупанти вдерлися до його дому з вимогою надати списки всіх мисливців громади, ймовірно, для подальших переслідувань. У відповідь він підірвав ручну гранату. Чоловік загинув, але й вороги теж.
На порядку денному – забезпечення мінімальних потреб людей та посівна
Частина громад Чернігівщини залишаються відрізаними від світу через ворожий наступ та пошкоджені шляхи сполучення, насамперед мости на річках. У магазинах багатьох населених пунктів вже давно закінчилися всі продовольчі товари, а нових поставок немає і невідомо коли вони будуть. Тому керівництво цих територіальних зосереджене на вирішенні першочергових проблем – і це робити доводиться в умовах обмежених можливостей, перебоїв з електропостачанням та зв’язком. Перше питання, що потребує вирішення, – забезпечення хлібом. Адже окремі громади не мали власних пекарень, а хлібобулочні вироби постачали з сусідніх. Нині почали відроджувати свої, хоча це доводиться робити в умовах невеликих запасів борошна, дріжджів та олії.
Запустили хлібопекарню в Парафіївській громаді на півдні Чернігівщини. Хоча до цього обладнання не працювало чотири роки. «Дякую небайдужим парафіянам за дріжджі, олію, цукор, сіль, а керівництву ПрАТ “Нива-плюс”, “Кремінь” – за борошно», – написала голова громади Галина Петруша. Вона повідомила, що 5 березня хліб був розданий підопічним територіального центру соціального обслуговування, найбільш незахищеним родинам. Наступного дня хліб отримали жителі сіл Іваниця, Петрушівка, Власівка, Бережівка. Потім – жителі Мартинівки та Парафіївки.
«Доставка хліба буде здійснюватися згідно з графіком, який оприлюднюватиметься в соцмережах. Не хвилюйтеся, дорогі земляки, всі будете з хлібом», – наголосила Петруша.
Печуть хліб і в інших громадах Чернігівської області. Як розповіли місцеві мешканці, жителька Сосницької громади поділилася старовинним рецептом хліба на заквасці, бо в громаді вже закінчилися дріжджі. І це дозволяє налагодити постачання хлібу в населені пункти громади.
Жителі територіальної громади намагаються допомагати, як можуть, українській армії, плетуть маскувальні сітки.
А ще зайняті підготовкою до посівної. Неподалік одного з сіл Сосницької громади українці розбили колону бензовозів і дизпаливо вилилося, утворивши справжній ставок. Місцеві чоловіки організувалися та вичерпали цей ставок, адже паливо у цей непростий час вкрай потрібне для посівної.
Також міський голова Корюківки Ратан Ахмедов закликав місцевих підприємців громади починати підготовку до посівної і потроху відновлювати роботу. Про це він заявив у відеозверненні, опублікованому на його сторінці в Фейсбуці. За його словами, кілька тижнів вимушеного простою тягнуть за собою збитки не лише для підприємців, а й для бюджету України, а відповідно, і забезпечення ЗСУ.
«Я прошу потихеньку-помаленьку це питання відновлювати. Але зрозумійте, що ми знаходимося за лінією фронту, і треба робити все, щоб окупант не міг використати ці матеріальні цінності для себе, особливо в цілях протидії нашим збройним силам», – наголосив Ахмедов. Звісно, посівна під обстрілами – це виклик і непросте випробування для всіх. Однак селяни вірять, що українці будуть і з перемогою, і з врожаєм.
Громади Чернігівщини просять закрити небо над Україною
Територіальні громади Чернігівщини роблять свій внесок у захист країни та наближення перемоги, підтримуючи вимоги керівництва держави закрити небо над Україною. Відповідні звернення, що мають радше символічне та емоційне значення, аніж юридичну силу, схвалила низка громад регіону. Вони розцінюють такий крок вкрай необхідним для успішної протидії агресору. Так, Сосницький селищний голова Андрій Портний оприлюднив відповідне відео звернення, демонструючи власну та позицію місцевих депутатів.
Носівська громада направила звернення до своєї землячки – конгресменки США Вікторії Спартц щодо закриття неба над Україною. Як повідомила заступниця міського голови Вікторія Вершняк, звернення на підтримку прохання президента України щодо закриття неба над нашою країною направлене до «Вікторії Спартц – першої в історії США етнічної українки, яка обрана до Конгресу, землячки, носівчанки».
«Тисячі загиблих і поранених дітей, жінок, літніх людей, зруйновані лікарні, школи, дитячі садки – така ціна вже заплачена українським народом через зволікання з закриттям неба над Україною», – говориться в документі, підписаному Носівським міським головою Володимиром Ігнатченком.
Незалежно від ситуації, в якій після наступу російської армії опинилися населені пункти області, жителі громад Чернігівщини протидіють окупантам і вірять у перемогу України.
Ірина Синельник, м. Чернігів
