Україна вже сьогодні не лише отримує підтримку НАТО, а й сама змінює Альянс. Досвід ведення сучасної війни, розвиток оборонних технологій, побудова суспільної стійкості та протидія дезінформації стають важливою складовою трансформації євроатлантичної безпеки. Саме тому саміт НАТО, що відкривається в Анкарі, має стати майданчиком для ухвалення практичних рішень, які посилять безпеку як України, так і всього євроатлантичного простору. Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Україна – НАТО напередодні саміту в Анкарі: від взаємовигідного партнерства до членства», організованого Мережею захисту національних інтересів «АНТС».
Голова правління організації Ганна Гопко наголосила, що Україна повинна максимально використати саміт, аби донести до союзників свої найнагальніші потреби — передусім у сфері протиповітряної оборони. Водночас Київ має запропонувати стратегічний порядок денний, у центрі якого — перемога України та деокупація Криму.
«Саміт відбувається в Туреччині — країні, яка добре пам’ятає уроки Кримської війни. Як 170 років тому Російська імперія програла Кримську війну, так і сьогодні Росія повинна зазнати поразки, а український Крим — бути деокупованим. Саме таке бачення має лежати в основі довгострокової політики союзників щодо безпеки в Чорноморському регіоні», — пояснила вона.
Посол з особливих доручень Управління НАТО Міністерства закордонних справ України Андрій Праведник звернув увагу, що участь Президента України в саміті, проведення засідання Ради Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ та Форуму оборонних індустрій свідчать про новий рівень відносин між Україною та Альянсом. За його словами, союзники дедалі більше сприймають Україну як рівноправного партнера, який не лише отримує допомогу, а й робить власний внесок у зміцнення спільної безпеки.
«Ми вже стали важливою складовою європейської безпеки та робимо власний внесок у створення нової архітектури безпеки. Те, що допомога Україні та інвестиції в нашу оборонну промисловість враховуються як частина нових оборонних зобов’язань країн НАТО, свідчить про принципово нове сприйняття України», — зазначив Андрій Праведник.
Народний депутат України Андрій Левус переконаний, що Україна отримала унікальне вікно можливостей для зближення з НАТО. Однак цей шанс, наголосив він, необхідно підкріпити конкретними змінами всередині країни: реформою сектору безпеки й оборони, посиленням демократичного та парламентського контролю над спеціальними службами, оновленням законодавства відповідно до стандартів Альянсу та формуванням широкого політичного консенсусу щодо євроатлантичної інтеграції.
Водночас підтримка українцями членства в НАТО залишається високою. Як повідомив керівник Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий, майже 70% громадян виступають за вступ України до Альянсу. Водночас рівень довіри до НАТО безпосередньо залежить від конкретних рішень партнерів. За результатами соціологічного дослідження, майже третина тих, хто сьогодні не довіряє Альянсу, готові змінити свою позицію, якщо матимуть більше інформації про реальний масштаб підтримки, яку НАТО вже надає Україні.
Керівниця Офісу реформ Міноборони, співзасновниця і директорка Sahaidachnyi Security Center Леся Огризко наголосила, що одним із головних очікувань від саміту мають стати рішення щодо подальшого посилення української протиповітряної оборони, розвитку спільного виробництва озброєння та збільшення інвестицій у вітчизняний оборонно-промисловий комплекс.
Окрему увагу учасники круглого столу приділили інформаційній безпеці. Попри повномасштабну війну, Україні вдалося створити ефективну систему стратегічних комунікацій, досвід якої сьогодні активно вивчають міжнародні партнери, повідомила керівниця напряму міжнародної співпраці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Марія Ковач.
