За перші 9 місяців 2020 року правозахисники зафіксували 74 випадки нападів і тиску на громадських активістів в Україні. Найбільш ризикованими напрямками активізму залишаються протидія корупції, захист прав ЛГБТІК-людей та захист довкілля. Про це заявили учасники пресконференції в Українському кризовому медіа-центрі, на якій презентували моніторингову доповідь про переслідування громадських активістів та правозахисників з початку 2020 року. Звіт підготований Центром прав людини ZMINA в рамках проекту «Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні».
«Зафіксовано 18 фізичних нападів на активістів, 14 залякувань, 13 випадків знищення або пошкодження їх майна. Найбільше випадків зафіксовано в Києві та Одесі. Там зафіксовано 34 і 11 випадків відповідно. На третьому місці – Київська та Дніпропетровська області, де зафіксовано по 6 інцидентів», – розповіла Анастасія Москвичова, дослідниця Центру прав людини ZMINA.
За останній квартал 2020 року експерти констатували різке зростання агресії з боку праворадикальних угруповань проти ЛГБТІК-активістів у Одесі, Харкові та Запоріжжі у відповідь на проведення в цих містах правозахисних та просвітницьких заходів.
Учасники пресконференції звернули увагу на зареєстровані в Верховній Раді законопроектів, які вона вважають загрозливими для громадянського суспільства. Серед них законопроект №3916, що встановлює адміністративну відповідальність за «пропаганду гомосексуалізму чи трансгендеризму» і пропонує вилучити термін «гендер» з українського законодавства, та проект №3917, який передбачає відповідальність за «пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму».
«На жаль, у вересні Верховна Рада відхилила законодавчу ініціативу про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за вчинення злочинів з мотивів нетерпимості. Ці зміни дуже потрібні українському суспільству. Ситуація з розслідування злочинів ненависті за мотивами гомофобії або трансфобії залишається вкрай незадовільною, а слідчі послідовно ігнорують ці мотиви в скоєнні злочинів, кваліфікуючи їх здебільшого як звичайне хуліганство або інший злочин без обтяжливих обставин», – зазначила Олена Виноградова, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA.
Найбільш резонансним інцидентом, на думку аналітиків, був підпал будинку голови правління «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна. «Пройшло три місяці з дня умисного підпалу мого будинку, що вже підтвердила експертиза. Підлеглі міністра Авакова за цей час не назвали ані замовників, ані виконавців. Нічний підпал здійснювали у спосіб, який залишав мінімальні шанси на порятунок батьків, що були всередині. Незважаючи на наявність людей в будинку, поліція зареєструвала провадження по умисному пошкодженню майна шляхом підпалу. Я не погоджуюся з таким формулюванням, адже вважаю це прямим посяганням на життя членів моєї родини», – заявив Віталій Шабунін.
Детальніше ознайомитися з доповіддю можна за посиланням.
