Українська держава у 2019 році зупинилася у просуванні української мови і не забезпечує її функціонування у всіх сферах життя. Деякі державні органи відверто саботують виконання Закону про мову.
Про це учора, 21 лютого, у Міжнародний день рідної мови заявили громадські діячі, які взяли участь в обговоренні у пресцентрі Українського кризового медіа-центру.
“На жаль, Україна є однією з небагатьох держав Європи, де рідна мова переважної більшості населення, титульної нації все ще не є справді панівною в усіх сферах суспільного життя”, — заявив Олексій Кляшторний, спів-координатор Руху “Українська Дія”.
Виправити цю ситуацію має Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, прийнятий в квітні 2019 року.
Активіст наголосив на тому, що низка державних органів, відповідальних за втілення цього Закону у життя, не повною мірою виконують свої передбачені Законом функції.
Зокрема, він розповів про те, що суди не хочуть розглядати позов щодо порушення Закону телеканалом “1+1”, який транслював серіал “Папік” російською мовою, відверто порушуючи Закон.
Тарас Марусик, публіцист, громадський діяч розповів, що ключовий виклик це те, що правова культура українського суспільства дуже низька.
“Часто нереально добитися справедливості в українських судах. Зокрема, щодо виконання Закону про мову. Найбільший виклик – це цинічне невиконання закону в контексті мови фільмів. І це за негласної підтримки президента України і монобільшості”, — наголосив він.
За словами публіциста, ми маємо найкращий мовний закон за роки незалежності. Але він міг бути кращим.
Тарас Марусик також зазначив, що є проблема із телеканалом ДОМ, який хочуть зробити державним російськомовним телеканалом.
“Якщо ми це проковтнемо, буде погано”.
Андрій Смолій, громадський діяч, блоґер переконаний, що закон про мову, так чи інакше, діє. І це один із переможних щаблів за 30 років незалежності України.
“Незважаючи на відвертий саботаж цього закону низкою сфер, зокрема і телебачення, але дійсно закон діє, і ми маємо багато перемог. Якщо ми говоримо про сферу обслуговування, друковані ЗМІ та сферу реклами, тут є багато позитивних моментів”, — запевнив активіст.
За його словами, головна проблема — це сфера телебачення — вона, на жаль, сьогодні практично окупована російською мовою сфера.
Громадський діяч наголосив, що є два головні державні органи, які саботують виконання закону про мову — це Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, яка відверто говорить про те, що вони не будуть моніторити телеканали на предмет порушень закону про мову і Державне агенство з питань кіно, яке видає кожного дня прокатні посвідчення тим серіалам, які демонструються українськими телеканалами російською мовою.
“Свати”, “Папіки”, інші продукти Кварталу, і не тільки Кварталу, їм же ж хтось видав прокатні посвідчення, незважаючи на те, що сама форма цих фільмів порушує чи нне українське законодавство. Тобто ми зіштовхуємся із комплексним саботажем з боку, ймовірно, Офісу Президента, Нацради з питань телебачення та радіомовлення і Державного агенства з питань кіно. Влада стала на сторону тих телеканалів, які саботують закон про мову”, — зазначив Андрій Смолій
За його словами, у 2019 році ми зупинилися у просуванні мови, дерусифікації та десовєтизації простору.
“Ухвалення у другому читанні закону про мову був останнім актом нашої держави щодо захисту українського мовного простору. Ми живемо, на жаль, у контексті “какая разніца”, — констатував активіст.
“Ми маємо розуміти, що інформаційна боротьба, мовна та культурна є на рівні із боротьбою політичною, із боротьбою дипломатичною, і навіть військовою. Бо спочатку йде окупація інформаційного та культурного простору, а потім вже йдуть російські танки. Так сталося в Криму, так сталося на Донбасі, висновки, як бачимо, теперішня влада не робить”.
Про стан дотримання закону про мову у сфері осблуговування розповів Володимир Олівець, український поет, учасник Громадської ініціативи “Мовна Варта”.
За його словами, у цій сфері є зрушення, проте все не так райдужно. Адже держава й у цьому напрямку ігнорує свої функції по захисту української мови.
“Українське суспільство зараз бере на себе функцію держави, тому що держава не забезпечує функціонування української мови у всіх сферах життя. Ми вимушені ходити по закладах, збирати порушення і вимагати дотримання закону”, — розповів він.
Повну версію обговорення дивіться у відео на початку статті.
