Війна лише загострила проблеми, пов’язані із впливом пропаганди. В цьому переконалися регіональні журналісти, які взяли участь у першому в цьому році тренінгу про інструменти для протидії дезінформації, що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі.
Панель експертки з комунікацій вищого рівня Лариси Мудрак була присвячена саме комунікаціям під час війни. Медійників знайомили з психологічними законами військової пропаганди, а також з тим, як відрізнити пропаганду від контрпропаганди.
«Це дало можливість зрозуміти, як це працює в загальному вимірі, – поділилася своїми враженнями Тетяна Логвіна з харківського видання «Вісті Зміївщини». – Так само стало зрозуміло, як цю інформацію можна використовувати в повсякденній роботі, при підготовці матеріалів та в спілкуванні з читачами».
Те, як Лариса Мудрак комунікувала з журналістами, дуже сподобалося Тетяні Каптур з миколаївського представництва мережевого видання «Інтент»: «Було багато інтерактиву. Корисно дізнатися більше про пропаганду та більш детально розібратися в цій темі».
На думку ужгородського журналіста Юрія Лівака, владі сенс запозичити цей досвід і приділяти більше уваги інформаційній безпеці.
«Думаю, такі курси мала проводити й українська влада, причому задовго до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Принаймні, з 2014 року. Тоді б ми були хоча б трохи захищені від зливи фейків, під яку ми потрапили рік тому, – зазначив Юрій Лівак. – Під час тренінгу ми отримали нагоду поспілкуватися із найкращими українськими фахівцями, які багато років досліджують пропаганду, зокрема російську. Докладно зупинилися на роботі з інструментами, які дозволяють виявляти фейки та аргументовано розвінчувати дезінформацію. Ці навички, безумовно, стануть корисними як у щоденній журналістській роботі, так і просто в сприйнятті інформації, особистому спілкуванні та спілкуванню в соцмережах».
“Тренінг про інструменти для протидії дезінформації” організовано за сприяння Atlantic Council і Digital Forensic Research Lab (DFRLab).
