Дії українського війська з поступового вигнання путінських вояк з рідної землі повертає аналітиків до історичного досвіду. Однією з найяскравіших подій, що характеризують становлення військової традиції українства, стала Конотопська битва. Що спричинило успіх українців і як це використовується в російсько-українській війні? На брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі фахівці перелічили чинники тієї перемоги та перекинули місток у сучасність.
За підрахунками доктора історичних наук, професора кафедри світової історії нового і новітнього часу Українського католицького університету Вадима Задунайського, під час Конотопської битви українцями було задіяно близько дев’яти військових хитрощів. І це без прелюдії. З нею ще чотири.
«Я в першу чергу наголосив на дуже вдалих діях і незламності бійців Григорія Гуляницького по звільненню міста, коли спочатку вдарили на обоз Трубецького, захопивши його частину, потім зманеврували, відійшовши від противника і знову неочікувано звільнили Конотоп. Під час одного короткого боєзіткнення, Гуляницький двічі застосував традиційну козацьку військову хитрість наскочити зненацька», – пояснив історик.
З його слів, перемозі сприяли вміле використання розташування, вдалий досвід, високий рівень індивідуального і колективного бойового мистецтва козаків, а також нездатність противника адаптуватись до нових обставин. І хоча московити теж намагались застосувати проти козаків хитрощі, але наша перевага в цій компоненті була як кількісна, так і якісна.
«Останнім часом я аналізував особливості застосування козацького військового мистецтва у сучасній війні, – розповів Вадим Задунайський. – Після того, як ворог спробував прорватися з боями в сторону Кривого Рогу, він зосередився у боях за Миколаїв. З обох сторін було застосовано 8-9 хитрощів. В той же час коефіцієнт корисної дії у наших бійців попри недостатнє забезпечення виявився набагато вищім. Оця перевага українського мислення, співпраці бійця з бійцем, ініціативність, рішучість, сміливість, дієвість є тим спадком козаччини. Цього може бути мало, якщо не вистачить військ або технічного обладнання, але коли вистачає – перевага за нами».
Доктор історичних наук, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України Віктор Брехуненко вважає, що крім суто військових і оперативно -тактичних речей, які були зроблені під час Конотопської битви, на нашу користь зіграли зовнішні фактори. Гадяцька унія відкрила дорогу до того, що Річ Посполита стала союзником. Автоматично стає союзником Кримський Хан. Щасливою на той час для України стало перемир’я між Швецією і Річчю Посполитою.
«Виговський виявився добрим воєначальником і гарним стратегом. Він зміг використати ситуацію у кращих традиціях Хмельницького. Єдине, що йому не поталанило зробити – це втримати в руках ситуацію в Україні. Похід Івана Сірка на Крим, спровокований Московією, відтягнув кримських татар і нам не вдалося скористатися перемогою під Конотопом належним чином», – зазначив Віктор Брехуненко.