Мет Вікгем, аналітик УКМЦ
8 липня Київ став свідком найсмертоноснішої повітряної атаки з перших місяців повномасштабного вторгнення. Росія завдала удару по лікарнях української столиці. До атаки було залучено щонайменше 36 (за деякими даними – 44) ракети різних типів. Дитяча лікарня «Охматдит» була лише однією з кількох цілей масованого обстрілу.
Як і щоразу після важливих подій у війні Росії проти України, ми стикаємося з напливом наративів, дезінформаційних кампаній і неправдивої інформації, що поширюються російськими ЗМІ та телеграм-каналами. Метою цих маніпуляцій є контроль наративів та штучне спрямування громадської думки. Такі огидні моменти війни дозволяють нашим аналітикам виявляти тенденції та спростовувати ці наративи, коли вони потрапляють у світові ЗМІ.
У цьому дайджесті ми розглядаємо й розвінчуємо кілька брехливих наративів і відповідних реакцій, які спостерігалися під час ударів і після них.
Російські біполярні наративи:
• Надзвичайна втіха від новин і картин руйнування.
• Нагнітання страху, що для України ситуація буде тільки погіршуватись.
• Фейк про те, що подія була українською «операцією під фальшивим прапором» перед самітом НАТО» (перекладання провини на українські ППО).
• Фейк про те, що ракета, що завдала удару по «Охматдиту», належала Україні (російська дезінформація стверджує, що це був NASAMS/Patriot
Але спочатку пропонуємо тим, хто досі сумнівається, «що сталося з українською ППО» і «де був наш Patriot», розглянути кілька моментів. МІМ-104 Patriot до цього часу захищав Київ навіть від найбільш смертоносних і високотехнологічних гіперзвукових ракет (до прикладу, “Кинджал”). То що ж сталося? Як кілька ракет поспіль потрапили до Києва, не зустрівши, здавалося б, особливого опору?
По-перше, жодна система ППО не може похвалитися 100% влучанням. Український військовий експерт Андрій Крамаров пояснив Радіо НВ, що низька траєкторія польоту ракет – лише один із багатьох чинників, які ускладнювали виявлення та перехоплення повітряних цілей українськими засобами ППО. Ця складність лише посилилася через те, що Росія використовувала різні типи ракет, практично всі, які вона зараз має на озброєнні. Під час атаки використовувалися навіть старі ракети часів Брежнєва – горезвісні Х-22, відомі своєю разючою неточністю (кругове імовірне відхилення (КІВ) обчислюється сотнями метрів).
Авіаційний експерт Валерій Роменко зазначив, що система Patriot, попри високі можливості, також має свої обмеження. Теоретично вона може одночасно вражати до 16 повітряних цілей, але успіх визначається іншими чинниками. З огляду на те, що по столиці також були запущені гіперзвукові ракети «Кинджал», система Patriot визначила б їх пріоритетними загрозами, залишивши ракету, про котру йдеться в цьому аналізі, осторонь інших оборонних, менш ефективних систем.
Крім того, Роменко наголосив, що ракети Х-101 можуть робити до 80 поворотів на траєкторії польоту, тобто ракети дезорієнтують системи при зміні траєкторії. Це те, що ми бачили під час цієї конкретної атаки. Однак три хвилі атаки одночасно перевантажили системи ППО, змусивши їх визначати пріоритетні цілі не маючи достатньо часу відреагувати на наступну ціль, що летіла на неймовірно низькій висоті.
Ця атака жодним чином не применшує суттєвого успіху українських систем ППО та озброєнь, наданих Заходом. Навпаки, вона лише акцентує на суворих реаліях цієї війни та невпинних намаганнях агресора завдати максимальних руйнувань і нагнати жаху на цивільне населення України. Вона лише підкреслює нагальну потребу надання своєчасної й адекватної оборонної підтримки західними партнерами, про що Україна просить місяцями, якщо не роками.
Російський наратив: «Подивіться, що ми зробили / як ми пишаємося / які ми щасливі»
Мардан (244 тис. підписників):
«Захопливі панорами літнього Києва» – коментар з приводу фото руйнувань.
Alex Parker Returns (224 тис. підписників):
«Цього недостатньо». – коментар з приводу відео руйнування.
«Спасибі українським силам ППО. Принаймні вони мене, як завжди, радують. Так тримати!” – пкоментар з приводу відео руйнування.
Армен Гаспарян (209 тис. підписників):
«Зараз у Києві досить жваво».
Вітязєва (71 тис. підписників):
«Росія витратила 250 мільйонів доларів на сьогоднішній ракетний удар по Україні, за даними «Forbes». І що? Ми собі живемо, ні в кого нічого не просимо. Можемо собі це дозволити».
Fighterbomber (503 тис. підписників):
«Учора весь світ став глядачем грандіозного спектаклю під назвою «Вони вбили наших дітей». Тисячі статистів, абсурдних і безглуздих дій натовпу (передача глечиків з водою — це щось), красиві і високохудожні постановочні фото та відео руїн однієї з десятків точно вражених цілей».
Спростування:
З чого краще розпочати цей аналіз, як не з викриття лихої сутності пропагандистів, а також російського народу та західних політиків, які підтримують і повторюють їхні наративи?… Радість, яку пропагандисти отримали від того, що стали свідками ударів і руйнувань.
Ці наративи та реакції спрямовані на те, щоб зобразити сцени смерті та паніки в Києві з бездушною відстороненістю чи навіть втіхою, щоб прибрати людський фактор з цього нападу. Мова тривіалізує людські страждання з метою послабити чутливість аудиторії до терористичних актів Росії, посилити внутрішню підтримку війни та маніпулювати людьми на Заході, щоб вони «закликали до переговорів» з огляду на страждання, яких зазнають українці (не звертаючись при цьому до Кремля).
Російський наратив: «Україна/Зеленський безпорадні» / «Все буде тільки гірше»
Вітязева (71 тис. підписників):
«Всю ніч шакали вили на місяць. Місяць про це так і не дізнався… Якби можна було попросити, щоб завтра вранці ми прокинулися, а Україна просто зникла! І люди були б, і земля була б, і архітектура була б, а України – немає. І Зеленського теж».
Мардан (244 тис. підписників):
«До сьогоднішнього дня Київ був абсолютно безпечним містом. Місцем, де жити було легко і приємно. Куди можна було привозити натовпи іноземних туристів і десятки, якщо не сотні, урядових делегацій. Здавалося, так буде завжди. А далі буде тільки гірше».
«Що стосується цієї людини, яка нецензурно коментує роботу наших ПКС (повітряно-космічних сил Росії) в Києві, то як вона ставилася до майже щоденних обстрілів Донецька й інших населених пунктів Донецької та Луганської народних республік, починаючи з 2014?»
Шейх Тамір (442 тис. підписників):
«Ви помітили, що чим більше систем ППО передають Києву, тим більше руйнувань і жертв серед цивільного населення… Системи ППО несуть смерть».
Пул (рос.) N3 (343 тис. підписників):
«Те, що сталося, підкреслює лише одне: США повинні припинити постачання бандерівцям зброї, яка призводить до загибелі мирного населення як в Росії, так і в Україні».
Спростування:
Дивлячись саме на фразу Вітязєвої, яка під час цієї атаки була активнішою, ніж зазвичай, ми бачимо, що вона намагається принизити і «поетично» натякнути, що хоч як би “шакали” (Зеленський і український народ) не шуміли та не намагалися, вони залишаться не почутими.
Зображуючи заклики Зеленського та України про допомогу як програну справу, вона намагається викликати в українського народу відчуття незначущості та вселити страх, що українці знову залишаться беззбройними для повторних нападів. Це історія, яка використовується для нагнітання страху, для того, щоб змусити українців налаштуватися на переговори в час, коли умови будуть вигідні Росії.
Ця тенденція помітна на більшості прокремлівських каналів. Наратив про те, що «Зеленський безпорадний» не новий; він використовувався з початку його президентської кампанії та набув більшої інтенсивності, особливо після того, як Росія неправдиво оголосила його владу нелегітимною. Цей послідовний меседж має на меті підірвати довіру до українського керівництва та вселити відчуття неминучості російського домінування, послаблюючи український опір і рішучість.
Треба пам’ятати, що російські пропагандисти не є самостійними суб’єктами; ними безпосередньо керує Кремль. Наративи та тенденції, які вони озвучують, спеціально створені Кремлем, щоб вони відповідали його ширшому порядку денному. Проте риторика пропаганди підкреслює те, про що Україна попереджала роками: Росія хоче стерти Україну з лиця землі, зберігаючи її територію для себе та майбутніх військових цілей.
Російський наратив: «Українська провокація напередодні саміту НАТО» / «Українська робота»
Витязєва (71 тис. підписників):
«Чергова провокація з далекою метою».
Армен Гаспарян (209 тис.):
«Зараз всі сільські смітники забиті цими фейковими новинами. Перед самітом альянсу застарілий дурень буде безперервно проштовхувати цю тему».
Мардан (244 тис. підписників):
«Для політичного Києва сьогоднішній удар відважної української ППО по дитячій лікарні означає лише одне – можливість розпочати масштабну міжнародну кампанію збору коштів на підтримку України. Таке траплялося раніше. Так само витягли Бучу з рукава».
Родіон Мірошник (25 тис. підписників):
«Переважна більшість країн, які прислали своїх представників, щоб вони побачили руйнування, збираються зустрітися в США на майбутньому саміті НАТО. Вони намагатимуться використати емоційний вплив цього кривавого видовища, щоб стягнути більше коштів і зброї зі своїх платників податків для продовження кровопролиття в Україні».
Пул (рос.) N3 (343 тис. підписників):
«В США лицемірно мовчать про те, що ракета, яка влучила в цивільну інфраструктуру, була українською ППО. Ми не вперше бачимо, як київський режим відверто звинувачує Російську Федерацію у власних варварських злочинах».
Politjoystic:
«Ракетний удар по дитячій лікарні в Києві – чергова спецоперація західників до саміту НАТО в США (відкривається сьогодні). Самі розбомбили, самі розкручують, і самі затвердять військовий бюджет».
Світ сьогодні з «Юрієм Подолякою»:
«Для Банкової (українського уряду) важливо використати трагедію перед самітом НАТО для створення нової емоційної хвилі, але порівнюючи відео та фото, ми побачимо великий скандал у майбутньому, коли про це напишуть західні журналісти».
Спростування:
Після того, як російська пропаганда насолодилася убивством та руйнуванням столиці України, включно з атаками на онкохворих дітей, з’явився наратив, що це була «операція під фальшивим прапором». З 2014 року Кремль використовував нібито вбивства жінок і дітей на Донбасі як одне з небагатьох виправдань для порушення міжнародного права та вторгнення в Україну. За цією логікою, самим здійснювати атаки на найбільш уразливі верстви населення, є певною мірою прийнятним.
Пропаганда, як завжди, прагне переконати як росіян, так і «прихильників миру» на Заході, що це не могла бути Росія, тому що «Росія ніколи не нападає на мирних жителів». Ось нагадування про деякі з найвідоміших доведених військових злочинів, скоєних російськими військовослужбовцями:
- Краматорський вокзал.
- Костянтинівський ринок.
- Маріупольський драмтеатр з позначкою «діти».
- Буча.
Наратив намагається продемонструвати, що тільки Україна отримує користь від цієї атаки, і, отже, буде готова атакувати своє цивільне населення «під фальшивим прапором», щоб отримати більше підтримки на майбутньому саміті НАТО. Російська пропаганда наводить в якості “прикладу” Бучу та інші звірства, скоєні Росією, що, звичайно, призводили до посилення підтримки Заходу.
Не забуваймо, Україна нічого не отримує від цієї атаки, окрім болю, страждань, додаткових смертей, суспільного гніву та морального виснаження. Єдині «позитиві ефекти», які можна винести з цієї трагедії: суворий технічний урок для майбутніх стратегій протиповітряної оборони – Київ не повністю захищений, тому спускатися в бункери є життєво важливим. Світ має усвідомити, що не існує меж, які б Росія не перетнула у цій війні.
Російський піднаратив: «Це не наша ракета – це однозначно ракета Patriot. Зачекайте, ні, це ракета NASAMS. Зачекайте…”
Витязєва (71 тис. підписників):
«Аналітики розвідки на основі відкритих джерел (OSINT) і військові експерти сходяться на думці, що на відео показаний удар зенітно-ракетного комплексу (ЗРК) MIM-104 Patriot. Експерти також припускають, що це могла бути ракета NASAMS (норвезька вдосконалена зенітно-ракетна система земля—повітря)».
Абу (110 тис. підписників):
«Кричали про крилату ракету Х-101 (Х-55), хоча на відео ракетного удару по дитячій лікарні, яке помилково опублікувала СБУ, видно, що ні крила, ні розміри не збігаються. (когось мабуть відправлять “на підвал”). Зрештою, це виявилося влучення української ППО — ракета AIM-120 із системи NASAMS».
Міноборони Росії:
«Заяви представників київського режиму про нібито навмисні ракетні удари Росії по цивільних об’єктах абсолютно не відповідають дійсності. Численні оприлюднені фото та відео з Києва чітко підтверджують факт руйнувань від влучання української ППО».
Посол Росії в ООН Небензя:
«Цієї трагедії можна було б уникнути, якби Збройні сили України не розмістили системи ППО в житлових кварталах».
Полковник Кассад (864 тис. підписників):
«Російські ракети спрацювали по військових цілях, як і планувалося. Українські ракети, як завжди, влучили в мирних українців».
Спростування:
Протягом доби перші служби реагування та слідчі комісії Служби безпеки України (СБУ) надали речові докази уламків, які підтверджують, що причиною трагедії була ракета Х-101. Додаткові зображення, зроблені українцями з різних ракурсів, дозволяють експертам краще побачити атаку, щоб зробити висновки.
В результаті доведення прямого влучання, російські пропагандисти були змушені відмовитися від твердження, що це було ураження уламками або влучання ракети української ППО, і натомість стверджувати, що Україна, використовуючи найсучасніші західні системи, стріляла сама по собі.
Проте проведений Bellingcat аналіз записів у соціальних мережах і 3D-моделі ракети підтвердив, що це була російська крилата ракета Х-101. Цей аналіз підтверджують погляди експертів з ракетних технологій, таких як Фабіан Гоффман і доктор Джеффрі Льюїс.
Bellingcat також досліджував альтернативну теорію про те, що це була американська ракета AIM-120, але не знайшов жодних доказів на підтвердження цього твердження. Аналіз наданих СБУ зображень, які українські експерти ідентифікували як фрагменти ракети Х-101, викликав проблеми з верифікацією через відсутність географічних даних на зображеннях. Однак пізніше Bellingcat підтвердив справжність, перехресно посилаючись на зображення українських інформаційних агентств, на яких було показано геолокацію лікарні, яка збігалася із фрагментами ракет, описаними в публікаціях СБУ.
