В Україні почалося часткове послаблення карантинних обмежень – люди починають повертатися до офісів, а в частині областей почнуть працювати громадський транспорт, заклади харчування та спортивні зали. Звісно, головна умова – безпека людей. Як зміниться життя людей після карантину та як виходити із кризи, спричиненої пандемією COVID-19?
Про це розповів лікар-інфекціоніст Володимир Курпіта під час четвертого вебінару “Пандемія COVID-19. Практичні поради для місцевого самоврядування”.
Далі – тези Володимира Курпіти прямою мовою.
Що зміниться у соціальному житті:
– Будуть скориговані соціальні зв’язки в громадах – зустрічі, святкування днів народжень, походи на відпочинок після пандемії змінюватимуться. Люди певний час будуть остерігатися збиратися великими групами.
– Після зниження епідемії потерпатиме психічне здоров’я. Рівень депресії та страху буде впливати на людей. Також предметом уваги місцевого органу самоврядування є домашнє насильство.
– Під час пандемії люди звикли до дистанціювання – коли один з одним не контактують і в черзі дотримуються дистанції 2 м. В майбутньому це стане нормою нового укладу життя.
Період виходу з кризи займе в середньому десь мінімум 14-16 місяців, який експерти рекомендують розділити на три блоки:
- реагування – основні зусилля спрямовані на безпеку громадян,
- відновлення після епідемії – перехід на відновлення та повернення звичних режимів,
- планування подальшого розвитку – нам потрібно готуватися до нових реалій, які пов’язані зі створенням довгострокових перспектив, нових утворень, а також запровадження нових стандартів.
Етапи виходу з кризи регламентовані часом та хвилями епідемії. Якщо буде відновлена робота усіх служб одночасно, то потім можемо мати зворотну реакцію та відновлення карантину.
Під час етапу відновлення для охорони здоров’я важливо:
– забезпечити моніторинг для «другої хвилі», не послаблювати увагу загалом, відстежувати офіційні сайти щодо розвитку спалахів, особливо, в сусідніх громадах.
– провести оцінку фінансового стану лікарень для подальшого контролю за витратами, оскільки восени все може повернутися.
Для питання економіки варто оцінити:
– які втрати понесе громада
– наскільки реалістично буде відновити бізнес
– необхідно створювати фонд для відновлення бізнесу у громаді.
Говорячи про державне управління, варто звернути увагу на перезавантаження служби.
Що можемо зробити в період відновлення?
- Сформувати вказівки щодо відновлення економічної та соціальної діяльності.
- Визначити найбільш постраждалі сфери та громади.
- Провести оцінку галузей та секторів.
- Створити публічний дискурс щодо відновлення окремих сфер із залучення представників бізнесу.
- Спланувати модернізацію інфраструктури для громадських зібрань (театри, стадіони, парки).
- Оцінити вразливість ланцюгів продуктів харчування, поставок, медикаментів тощо.
- Створити мережі взаємодопомоги.
- Попередити можливе шахрайство та зловживання.
- Надавати інформацію.
- Планувати реагування на можливі наступні хвилі хвороби.
5 засад успішного регулювання розвитку:
- Спритність та мобільність прийняття рішень. Міжнародний досвід говорить, що інфраструктуру лікарень потрібно оновлювати завчасно, тож потрібно дивитися на перспективу та приймати рішення.
- Делегування окремих повноважень. До цього часу більшість повноважень, пов’язаних із бюджетом, локалізувалась в органах місцевого самоврядування.
- Робота на упередження.
- Цифрове урядування. Варто перейти на голосування онлайн або обговорення документів онлайн.
- Співпраця та створення мереж. Це майбутнє, яке нас очікує.
Говорячи про майбутнє, міжнародні експерти прогнозують, що воно може розвиватися за 4 сценаріями. Ці сценарії залежать від того чи буде централізація повноважень чи децентралізація. Чи ми будемо робити фокус на відновлення економіки чи на соціальні аспекти.
1. Це питання державного капіталізму, коли відбувається централізація влади. Вся ставка робиться на розвиток економіки, незважаючи на проблеми людей.
2. Друге – це питання державного соціалізму, коли відбувається централізація влади, приймаються популістські заяви стосовно необхідності реагування на потреби людей, незважаючи на проблеми які виникли в економіці. На жаль, це дуже реальний сценарій для України, який пов’язаний з майбутніми місцевими виборами.
3. Один з найгірших сценаріїв називається «княжі наділи», коли кожна територіальна громада замкнеться в собі і буде говорити: нас не стосується те, що навколо є, ми маємо свій прибуток і будемо на нього орієнтуватися і на розвиток економіки в своїй сфері. Але ми пам’ятаємо про те, що хвороба не має кордонів, що ми живемо у світі де люди спілкуються і коли прийде біда – ці «княжі наділи» залишать вас наодинці з бідою.
4. Один з найкращих сценаріїв, це коли в Україні продовжується децентралізація і той принцип, який дозволяє зберігати стабільність і забезпечувати стабільний розвиток і економіки держави, і людей. При цьому налагоджені горизонтальні зв’язки між громадами і такі проекти як DOBRE дозволяють обмінюватися інформацією і надавати допомогу один одному якщо ви опинилися в скруті. Говорячи про відновлення економіки, треба об’єктивно дивитися в майбутнє, не вважати, що на наступний день, коли Уряд прийме рішення про повне припинення карантину у нас все стане так, як було до 10 березня, коли всі ці об’єкти інфраструктури працювали.
За висловом економіста Джеймса Мідвея, справжньою відповіддю на COVID-19 не є запровадження економіки воєнного часу. Економіка воєнного часу передбачає дуже швидке нарощування масштабів виробництва – “потрібно більше продукції”. Він говорить, що нам потрібна економіка антивоєнного часу, яка має працювати на масштабне скорочення виробництва. І якщо ми в майбутньому хочемо підготуватися до викликів, стати більш стійкими до пандемії, то нам потрібна система, яка дозволить зменшити обсяги виробництва, щоб не втратити засоби до існування. Якраз задачею місцевих громад і органів місцевого самоврядування є визначити якими є ці засоби, якими є основні сектори економіки, які впливають на життя вашої громади.
*За матеріалами четвертого вебінару курсу “Пандемія #COVID19. Практичні поради для місцевого самоврядування від лікаря-інфекціоніста Володимира Курпіти”, який організовує Український кризовий медіа-центр у рамках програми USAID DOBRE.
***
Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) – це п’ятирічна програма, що виконується міжнародною організацією Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Програма спрямована на посилення місцевого самоврядування та створення кращих умов для розвитку ОТГ, підвищення рівня залученості громадян до прийняття рішень та забезпечення підзвітності та прозорості в громадському управлінні. До консорціуму виконавців програми DOBRE, на чолі з Global Communities, входять: Український кризовий медіа-центр, SocialBoost, Фундація підтримки місцевої демократії (FSLD/FRDL), Малопольська школа державного управління при Краківському університеті економіки (MSAP/UEK), Польща, Національний Демократичний Інститут (NDI).
Програма USAID DOBRE працює в 7 цільових областях: Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській та Тернопільській.