Її шлях до розуміння українського слова розпочався із пісні Тараса Петриненка. У 7 років вона вже зайнялась поетичною творчістю. Сьогодні в активі Євгенії Сніцар шість збірок. Восени авторка планує випустити сьому під назвою «Меандри».
«Література – це емоція, яку ти переживаєш і хочеш з нею поділитися. Тому 99% того, що я пишу – це те, що я пережила, в той же час притаманне кожній людині. Дуже хочеться, щоб вона ніколи не почувалася самотнє в діапазоні своїх емоцій, щоб розуміла, що з кимось це колись було. Унікальність ніхто ніколи не забирає, але і позитивний досвід, і негативний досвід – це досвід. Тому мої збірки пронизані величезним бажанням жити», – зізналась авторка у спеціальному проєкті Українського кризового медіа-центру «Навколо книги».
Євгенія народилась у Таврійську на Херсонщині. В подальшому доля перенесла її у далеку Іспанію. І там вона відчула себе наче вдома.
«І Херсонщина, і Барселонщина, як це іноді говорять в українській громаді, це теплі південні місця, овіяні спекотним вітром і морем. Але для того, щоб поєднати ці два краї, є така штука, як менталітет. Проживши десь близько чотирьох років у Барселоні, хочу зазначити, що менталітет українця і іспанця, направду, має дуже багато спільного. Це емоційність, величезна відкритість, емпатія, сердечність. Всі люди починають одразу зустрічати тебе як рідного, цілувати, обіймати, запрошувати до столу, не приховують своїх емоцій ніколи. І це мені чимось нагадує теплу херсонську хату», – пояснила вона.
У Барселоні Євгенія Сніцар працює на Українському креативному радіо, називаючи його Корпорацію Хороших Людей і майданчиком, де збираються активні українці для того, щоб розповісти про себе, поділитися своїми враженнями, можливо, дати якісь лайфхаки чи поради тим, хто нещодавно переїхав, як не втратити себе, знайти своє місце, як асимілюватися і взагалі не загубити себе.
«Частина нашої редакції знаходиться нині в Києві, частина знаходиться в Барселоні. Це дуже невеликий, але теплий колектив, який намагається раз на два тижні робити зустрічі з цікавими представниками України та українства. Відбувається це все на платформі каталанської радіостанції, і тому нас приймають у себе місцеві гуру радіо, ми спілкуємося з ними, намагаємося розповідати про Україну та українство. Там робляться величезні речі на підтримку наших воїнів, постійно проводяться збори», – розповіла ведуча.
Євгенія – це один з тих голосів українців, які лунають в цій області Іспанії. Говорячи про місцеву українську громаду, вважає, що це родина українців, які перебувають зараз в Барселоні, але серця їх знаходиться вдома.
«Наша громада діє на абсолютно різних рівнях. Це підтримка і допомога тим, хто приїхав нещодавно. Це допомога з отриманням освіти, курація і патронаж українських шкіл, активне дозвілля для дітей і їх родин, що нещодавно приїхали. Це реабілітація військовослужбовців, що дуже актуально наразі, участь у різноманітних маніфестаціях та акціях на підтримку того самого «Азова», захисників Маріуполя, на підтримку спротиву війни, на підтримку допомозі з приводу політ в’язнів. І є час і для мистецьких акцій, і для співпраці з наукою. Це дуже важливо, коли люди можуть згуртуватись», – наголосила гостя.
Зі слів Євгенії, серцем української діяльності в Барселоні є площа Каталонії, де постійно відбувається якась мистецька акція. І це, певною мірою, майдан незалежності міста.
