Презентували мобільний додаток доповненої реальності #PrisonersVoice, який звертає увагу української та міжнародної спільноти на українських бранців Кремля, які перебували або досі перебувають у російських тюрмах. Також додаток фокусує увагу на порушенні Російською Федерацією прав людини загалом, не тільки в тюрмах, і не тільки українців. «Сьогодні в Україні дуже насичений порядок денний і є багато тем, які обговорюють журналісти та громадські активісти. Проте ми маємо не забувати про тих, хто знаходиться в російських тюрмах та тих, хто перебуває в місцях несвободи на окупованих територіях. Додаток #PrisonersVoice – це культурна ініціатива і працює в режимі доповненої реальності, де з вами можуть поговорити колишні політв’язні – Кольченко, Сенцов, Балух тощо. Крім додатку робимо інформаційну кампанію, яка містить інтерв’ю родичів в’язнів Кремля», – розповів Андрій Кулаков, програмний директор ГО “Інтерньюз-Україна”
Розробка додатку стала можливою завдяки підьтримці Українського культурного фонду. «Дуже боляче, що у 21 столітті ми мусимо говорити про демократичні цінності і свободу слова. Держава має робити максимально дієві кроки для підтримки таких ініціатив, які через засоби культури можуть давати голос тим, хто цього потребує. Я рада що розуміння культури розширюється в контексті не лише мистецькому, а в контексті підтримки важливих громадських ініціатив», – наголосила Юлія Федів, виконавча директорка Українського культурного фонду.
Презентація додатку є частиною великої одноіменної інформаційної кампанії. Завантажити додаток – це один з трьох великих кроків, до яких закликають правозахисники. Також можна підписати петицію до міжнародних організацій, відправити листа ув’язненим або стати волонтером кампанії #PrisonersVoice. «Долучитися до кампанії надзвичайно просто – знайдіть петицію #PrisonersVoice і підпишіть її. Без зусилля кожного з нас нічого точно не зміниться. […] Під бранцями Кремля ми маємо на увазі 3 основні категорії людей: ті хто перебуває за гратами за політичними мотивам, люди які ув’язнені за сфабрикованими звинуваченнями на окупованих територіях, люди які за гратами в РФ, але є громадянами України і справи сфабриковані», – підкреслила Олександра Матвійчук, голова правління Центру Громадянських Свобод. Вона також зауважила, що утримання політичних в’язнів – це спосіб ведення війни Росією. Катуваннями і вбивствами з окупованих територій фізично витісняється активна меншість і Росія використовує людей як спосіб досягнення свої політичних цілей через шантаж по відношенню до України.
«Мотиви Росії у здійсненні таких дій – це припинення законної діяльності людини (активіста, опозиційного політики тощо) та утримання і збереження влади різними суб’єктами через залякування суспільства та формування у нього певної картини світу. Такий приклад сьогодні – кримські татари. Придушення їх активності і демонстрація іншим жителям Криму начебто небезпечної діяльності кримських татар», – пояснив Сергій Давідіс, керівник Програми підтримки політв’язнів, член Ради Правозахисного центру «Меморіал». Він сказав, що на сьогодні в списках Ради Правозахисного центру «Меморіал» нараховується 66 політв’язнів, які є громадянами України. Він зазначив, що очевидно, що їх більше, але до списків решту буде включено після певної експертизи.
Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту, співзасновник громадських організацій КримSOS та Кримський Дім, поділився, що жителі та вихідці з Криму часто закидають, що тема Криму не так часто лунає в інформаційному просторі. «Голоси вільних людей з Криму та політв’язнів з Криму мають бути більше підсвічені. Зараз ми створюємо багато мистецьких і наукових проектів, які будуть стосуватися не лише теми Криму, але і теми політв’язнів загалом. […] Сьогодні серед політв’язнів – вчителі, лікарі, підприємці і люди, які можуть формулювати альтернативну точку зору. Найбільша категорія політв’язнів, звісно, кримські татари, але я прошу говорити про них, як про особистостей, які роблять щось важливе. Сьогодні в Криму живе дуже багато проукраїнських громадян», – зазначив він.
Едуард Фесько, заступник генерального директора Політичного директорату МЗС, розповів, що Міністерство веде роботи на міжнародному рівні і практичну роботу з політичними в’язнями через консульські представництва. «Зараз відбуваються переговори і підготовка щорічної правозахисної резолюції. Наша мета – домогтися звільнення політичних в’язнів. Також є практичний аспект, який стосується повсякденної консульської роботи і ми маємо бути свідомими щодо того, що на території окупованого Криму ми не можемо надавати консульських послуг. Ці послуги надаються на території інших держав, а Крим ми вважаємо своєю територією», – сказав він. На території Росії сьогодні українські консули працюють незважаючи на ситуацію з коронавірусом і цього року відвідали політичних в’язнів 75 разів. Востаннє візити були в вересні в Башкортостані. Едуард Фесько від імені Міністерства закордонних справ закликав культурних діячів тримати в фокусі уваги тему українських політв’язнів. «Якщо за кожним митцем буде закріплений політв’язень, з яким він буде вести роботу і просувати його особисту історію та тему його звільнення – це дасть ефективний результат. МЗС готове розширювати аудиторію і використовувати свої мережі і закордонні установи для поширення інформації про проект #PrisonersVoice», – додав він.
Станіслав Асєєв, український журналіст, експолітв’язень, поділився, що існує проблема, коли нинішня влада бачить в рідних полонених ворогів, оскільки піднімають цю тему звільнення бранців Кремля. «Наша влада каже, якщо ми називаємо прізвища полонених – ми підвищуємо їм ціну і допомагаємо Росії шантажувати нас і не йти на обміни. Але це неправда. Ті полонені, які звільнені сьогодні – звільнені завдяки тому, що їх імена звучали в інформаційному полі. […] Коли перебуваєш у полоні і маєш якусь можливість чути про звільнення полонених – ловиш кожну літеру. В цьому плані, на жаль, нема ніяких змін. Сьогодні РФ дала наказ так званим Л/ДНР не приймати від ОБСЄ списки полонених на звільнення. Нам дуже пощастить, якщо наступний обмін трапиться цього року», – наголосив він. Станіслав Асєєв нагадав, що на окупованих територіях Донбасу існує практика жорстоких катувань. За його словами, можливо тільки 10 зі 100 людей не проходять катування, які відбуваються системно. Ув’язнених катують регулярно, не лише в перший день потрапляння у камеру.
Родичі незаконно ув’язнених в Росії вказують на труднощі комунікації з їх близькими, жорстокість умов утримання в російських тюрмах і непередбачувані витрати, які пов’язані з оплатою послуг російських адвокатів. Хоча фінансова підтримка з боку України надається, за словами учасників дискусії, її отримують не всі і не завжди її вистачає. «Ми маємо підтримку від держави, але ми постійно стикаємося з труднощами, які ми маємо самостійно вирішувати. 24 грудня цього року у нас закінчується весь термін незаконного ув’язнення Олександра Шумкова. Ми не впевнені, що РФ просто так його відпустить. Важко відслідковувати події, які відбуваються з ним там постійно, адже він тримається в штрафному ізоляторі в суворих умовах утримання, незважаючи на те, що йому було призначено загальний режим утримання. Звя’зок з нами у ньго обмежений – це тільки електронні листи, або коли відбувається візит адвоката. Адвокат не може поїхати і проконтролювати ситуацію, оскільки це дорого коштує. У нас закінчується фінансовий ресурс для оплати послуг адвоката. Тому у цьому нам допомагав «Меморіал», – поділилася Людмила Шумкова, тітка політв’язня Кремля Олександра Шумкова.
Детальніше ознайомитися з кампанією #PrisonersVoice та додатком можна за посиланням.
