Як та кому передавати районні лікарні обговорили учасники відкритого діалогу «Новий адмінтерустрій – нова система управління: алгоритм дій комунальних медичних закладів та їх власників» сьогодні, 21 грудня, в Українському кризовому медіа-центрі.
До участі у діалозі приєдналося 295 учасників із 24 областей України та міста Києва. Серед них – керівники департаментів охорони здоров’я, очільники медзакладів, лікарі, юристи, керівники органів місцевого самоврядування, депутати обласних, районних та місцевих рад. Ще близько 5000 глядачів слідкували за трансляцією онлайн у Facebook та Youtube. Учасники діалогу мали змогу поставити свої запитання спікерам.
За словами В’ячеслав Негоди, заступника Міністра розвитку громад та територій України, у порівнянні з іншими сферами управління, проблема передачі лікарень складніша:
“Сьогодні ми з Міністерством охорони здоров’я, громадами, райрадами та ОДА (які це координують) працюємо над тим, аби визначитися із передачею лікарень. Усі громади знаходяться на прямих міжбюджетних відносинах, тож рішення потрібно шукати саме там. Або лікарня передається у громаду, або декілька громад, жителі яких обслуговуються у певному закладі, повинні думати, як забезпечити функціонування цих лікарень. Зокрема, це можливо у рамках закону про співробітництво територіальних громад. До того ж, заробітні плати, в залежності від пакету медичних послуг, фінансуються із держбюджету. За місцевим самоврядуванням – утримання, комунальні послуги, інші поточні видатки. Частка фінансування з держбюджету в рази більша, ніж лікарні потребують від місцевого самоврядування”, – зазначив В’ячеслав Негода.
Ситуація із первинною ланкою медицини була простішою, ніж виникла зараз із вторинною (районними лікарнями) – сказала Ірина Микичак, заступниця Міністра охорони здоров’я України. За словами чиновниці, це пов’язано, зокрема, з більшою розгалуженістю системи.
“У процесі децентралізації новостворені громади отримали великі повноваження і достатньо великий фінансовий ресурс. Однак ми постійно відчуваємо проблему з відповідальністю – ми бачимо, що отримавши повноваження, громади не беруть на себе відповідальність за роботу вторинки. Були райони і у кожному працювала щонайменше одна лікарня. У вигляді субвенцій вони отримували 70% із держбюджету. Ми спостерігаємо, що у порівнянні з 2019 роком у цільових програмах органи місцевого самоврядування значно зменшили бюджет на лікарні після того, як почала працювати програма медичних гарантій (із 1 квітня 2020 року). ОМС прийняли для себе рішення, що все має фінансуватися із держбюджету. І зараз, у час пандемії, ми особливо бачимо цю проблему. Тож важливо, щоб громади змогли розпочати діалог”, – додала Ірина Микичак.
До утворення нової районної ради Маріупольського району, “старі” ради встигли передати громадам об’єкти медицини, освіти та культури. За словами Степана Махсми, голови Маріупольської районної ради, це дозволяє громадам грамотно бюджетувати наступний робочий рік з урахуванням цих закладів, які вони отримали після ліквідації районів.
“Первинну ланку громади зможуть фінансувати, а щодо вторинної є питання – щоб громади були спроможні фінансувати ті видатки, які потрібні. У нашому районі загалом п’ять громад і є такі, у яких не залишилося своїх лікарень, тож їм треба заключити договори з сусідніми громадами або Маріуполем”.
Учасники діалогу також мали змогу поставити свої запитання спікерам. Тож про підсумки відкритого діалогу «Новий адмінтерустрій – нова система управління: алгоритм дій комунальних медичних закладів та їх власників» – читайте згодом у лонгріді на сайті УКМЦ DOBRE та на Facebook-сторінці програми DOBRE.
Захід відбувся в рамках комунікації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади за ініціативи Мінрегіону та Національної служби здоров’я України за партнерської підтримки Українського кризового медіа центру та Програми USAID DOBRE.
Читайте також: Проблемні питання щодо фінансування закладів охорони здоров’я з 1 січня 2021 року
