Необхідно забезпечити облік та збереження об’єктів монументального мистецтва 1950-80х рр., велика кількість з яких є нововиявленими. Таку думку було озвучено експертами під час пресконференції в пресцентрі Українського кризового медіа-центру.
«На сьогодні є кілька об’єктів які вважаються щойно виявленими об’єктами культурної спадщини – це мозаїчні панно на трьох профільних інститутах, станції метро Либідська і Золоті ворота, Мозаїчне панно «Квітучі сади» або «Україна молода» на Дарницькому бульварі, тощо. Перелічені об’єкти знаходяться тільки в Києві», – розповіла Альона Мокроусова, Головний фахівець відділу обліку пам’яток Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, кандитатка історичних наук.
За словами фахівців, робота з одним об’єктом може тривати кілька місяців включно з наданням мистецької оцінки та юридичною роботою. В роботі з такими об’єктами важливо зберегти автентичність. Відновлений об’єкт не є пам’яткою архітектури чи об’єктом культурної спадщини.
«Також ми обрали для захисту 6 панно на житлових будинках на Проспекті Перемоги. Також хочемо встановити на облік панно «Українська пісня» на дореволюційному будинку на вул. Б. Хмельницького. Нам потрібні фахівці, які зможуть грамотно зібрати документацію на кожен з об’єктів. Оскільки просто скласти їх перелік – недостатньо», – додала Альона Мокроусова.
Олена Корусь, кандидатка з мистецтвознавства, дослідниця історії київської мозаїки, зазначила, що, зокрема, мозаїки мали велике значення з точки зору прикладного монументального мистецтва. «Сьогодні боротьба з усім радянським деким розуміється як боротьба в тому числі з монументально-декоративним мистецтвом. Але значення цих творів велике, навіть якщо не з мистецької, але і з історичної точки зору. Вони мають таке саме право на існування як церкви, прибуткові будинки і середньовічні замки», – наголосила вона.