Під час брифінгу у Прес-центрі Українського кризового медіа-центру представники установи Музей Майдану публічно прозвітували про свою діяльність протягом минулого року.
Як розповів генеральний директор музею Ігор Пошивайло, цього року у січні виповнилося 5 років із дати реєстрації установи Музей Майдану, як державної інституції. Група однодуміців започаткувала цей проєкт ще під час Революції Гідності. Започаткували його, як відкриту платформу для осмислення нашої історії, для відкритих діалогів.
За словами директора установи, структурно майбутній музейно-меморіальний комплекс складатиметься із трьох основних складових – меморіал, музей і дім свободи.
Наразі у колекції музею понад 4 тис. експонатів.
“2 роки тому в Будинку профспілок на Хрещатику ми відкрили Інформаційно-виставковий центр музею Майдану. Це невеликий простір, але він надзвичайно активний. Там постійно відбуваються події, заходи, презентації. Він тсав настільки популярним, що там дають інтерв’ю відомі рублічні особи, представники іноземних місій, дипломати.
Понад рік тому ми відкрили ще один новий публічний простір на Алеї Небесної Сотні – КУБ. Це те місце, де має бути споруджено будівлю музею. Цей об’єкт став предметом значних маніпуляцій та спекуляцій. Це тимчасова конструкція, простір під відкритим небом. Там ми реалізовуємо проект аудіоісторій з Майдану”, – розповів Ігор Пошивайло.
Також він докладно розповів на основних активностях музею. Зокрема, наприкінці минулого року відкрили Дзвін гідності. Також доповнили Алею Героїв Небесної сотні інформаційними стендами. Досить потужно, за словами гендиректора, розвивається наукова діяльність музею. Також музейники провели два міжнародні наукові форуми.
Музей Майдану також створив потужний архів медіатеку та провадив активну видавничу діяльність.
Як розповіла заступниця генерального директора із розвитку та культурно-просвітницької роботи Ольга Сало, було створено 11 видавничих проєктів. На жаль, не всі вони побачили друкарню минулого року.
А за словами наукового співробітника просвітницько-організаційного відділу Віктора Кривоносова, попри карантинні заходи Музей Майдану проводив активну екскурсійну роботу.
“У 2020 році Інформаційно-виставковий центр музею Майдану відвідало майже 5 тис людей. Серед них були діти й студенти. Також були іноземці із 23 країн світу. Минулого року було проведено 518 екскурсій, які охопили 2,5 тис. осіб. У другому півріччі 2020 року, після зняття карантинних обмежень ми запровадили комплексні екскурсії, які включають в себе виставку “Назустріч свободі” у Будинку профспілок, Алею Героїв Небесної Сотні, виставковий проект Століття нескорених, який розташований навколо меморіалу Незалежності, екскурсія до проекту КУБ. Загалом минулого року ми провели 57 комплексних екскурсій українською, російською та англійською мовами. Протягом року також тривала науково-експозиційна робота – над новими туристичними маршрутами та доопрацювання і покращення уже існуючих”, – розповів Віктор Кривоносов.
Він наголосив, що на своїх заходах Музей Майдану торкається не тільки подій Революції Гідності у Києві. А також розповідає і про Євромайдан у регіонах.
Завідувачка відділу розвитку та комунікацій Катерина Зайцева зі свого боку зазначила, що минулого року, приміром, зафіксовано 507 згадок про Музей Майдану і його діяльність у ЗМІ. На її думку, це значний результат, видимість, якої музейники прагнуть.
Проте, за період своєї діяльності творці Музкю Майдану стикалися із серйозними проблемами. Зокрема, через тривалі слідчі дії правоохоронних органів, музей досі не може почати будівельні роботи меморіалу.
Про це докладно розповіла заступниця генерального директора з адміністративно-господарської роботи Оксана Моргун.
“Після затвердження результатів міжнародного архітектурного конкурсу, протягом 2018-2019 рр. музеєм виконувалися всі дії спрямовані на реалізацію проєкту меморіалу. Про всі свої кроки музей постійно повідомляв офіційними листами Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України – від початку проєктних робіт до тендеру на вибір підрядника.
На момент, коли підрядник був повністю готовий до виконання будівельних робіт, арешт на земельних ділянках був відсутній, роботи не виконувалися через листи генпрокуратури про те, що слідчі дії ще не завершені. А в червні 2019 року був накладений арешт на земельні ділянки, із терміном до звершення слідчих дій. Ситуація, що склалася, унеможливила виконання будівельних робіт та будь-яке планування. У музею виникла проблема – ми не можемо виконувати завдання, покладене Кабінетом Міністрів на нас, як на замовників будівництва”, – розповіла Оксана Моргун.
За її словами, протягом 2020 року музей щомісяця надсилав листи в Державне бюро розслідувань та до Офісу генпрокурора із запитами стосовно графіку та термінів слідчих дій. Проте, на жаль, у відповідях не повідомили чіткі терміни.
А тим часом підрядник вже закупив матеріали, і був повністю готовий виконувати роботи. Склалася ситуація, що музей за договором має прийняти роботи, а матеріали не може. Тобто матеріали зараз знаходяться на балансі підрядника, у музею їх немає.
“19 листопада минулого року в приміщеннях музею були проведені обшуки. Вони проводились згідно ухвали в якій йшлося про те, що договором генерального підряду зафіксовано, що будівельні роботи мають бути виконані по серпень 2019 року, але наразі слідчі органи не бачать виконання жодних будівельних чи підготовчих робіт. При обшуці вилучили проєктно-кошторисну документацію та договір генпідряду з додатками. Ця документація й так була у відкритому доступі, необов’язково було проводити ці обшуки.
Враховуючи, що на балансі музею немає матеріалів для будівництва, нами була ініційована інвентаризація на складах підрядника для підтвердження фактичної закупівлі матеріалів. Ми офіційно запросили на інвентаризацію слідчі органи.
Після її проведення ми виявили фактичну закупівлю матеріалів на 74 млн 702 тис. грн. Все це зафіксовнао інвентаризаційною комісією та підписані акти. Також зроблено фотофіксацію.
З боку музею ми максимально намагаємося сприяти слідству. Ми оперативно реагуємо і швидко надаємо інформацію. Ми чекаємо на об’єктивні результати цього розслідування. Ми фактично готові підтвердити наявність матеріалів та спростувати припущення та звинувачення у бік музею”, – наголосила заступниця генерального директора музею.
Що стосується другої номінації архітектурного конкурсу – будівлі музею Революції Гідності, як відомо, переможцем стали представники Німеччини.
“Враховуючи відсутність в Україні практики укладання договорів на розробку проектно-коштористної документації з особами, які не є резидентами, у нас виникли складнощі. Два роки ми вели перемовини та опрацьовували можливі варіанти, щоб укласти цей договір. Результатами цих перемовин у 2020 році є готовність німців передати права на використання конкурсного проекту для подальшої розробки пкд. Ми працюємо над тим, щоб юридично оформити передачу прав цієї інтелектуальної власності”, – додала Оксана Моргун.
Гендиректор Ігор Пошивайло та його заступниця із розвитку та культурно-просвітницької роботи Ольга Сало вважають, що ситуація, яка виникла із будівництвом меморіалу, створила підґрунтя для маніпуляцій, спроб політичного тиску та інформаційниї атак.
“Ми схильні розглядати усі ті події із обшуками, як інформаційну атаку. Це була спроба дискредитувати Майдан, Революцію Гідності. Про це свідчить і час, коли були проведені обшуки. 21 листопада ми відзначали День Гідності та Свободи, і 18 листопада був найкращий час, щоб до 21 числа максимально роздути інформаційний негатив. Нагативні меседжі про це лунали здебільшого від проросійських ЗМІ та блогерів. Також на рівні з ними в цій ситуації працювали органи влади. Ми не хочемо нікого звинувачувати, просто констатуємо, що в тій ситуації прокуратура, нацполіція і СБУ чітко вклалися у наміри проросійських ЗМІ дискредитувати Революцію Гідності”, – розповіла Ольга Сало.
