Росія не хоче, щоб зовні говорили про Крим. Саме цим викликана істерика з приводу ініціативи “Кримська платформа”. Так вважає перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.
Тема Криму для неї має особисте значення. Працювала на телеканалі АTR, розбудовувала систему новин. Після започаткувала з «Радіо Свобода» проект “Крим.Реалії”, однак, через півроку з початку окупації була змушена переїхати в Київ. Відтоді живе з відчуттям втрати домівки, і не втрачає будь-якої можливості поспілкуватись з регіональними журналістами. Цього разу на зустріч з нею в Український кризовий медіа-центр завітали медійники Черкащини.
Загострення реакції Росії, продовжує Джапарова – це рефлексія на наші ініціативи, і мета її – збити цю ідею: “Вони ж не розуміють мов цивілізованого світу. Вони звикли до мови залякування”.
Ідея створення “Кримської платформи” виникла не сьогодні, проте саме зараз настав той момент, коли визріла система і з’явилася політична воля. Підтвердження тому – прийняття на державному рівні Стратегії деокупації і реінтеграції Криму.
Не менш важливо – підтримувати увагу до проблем Криму міжнародної спільноти, і це одне із завдань ініціативи.
“Через сім років світ перебуває в певній зоні комфорту, в площині декларацій і заяв без пошуків реальних механізмів деокупації. Не кожна країна готова підтримувати санкційний режим. Треба докласти зусиль задля того, щоб повернути тему Криму не тільки на рівні національного дискурсу, а й прикути увагу до неї на міжнародній арені. Щоб про неї говорили, і позиція країн нарощувалась”, – зазначила перша заступниця міністра закордонних справ України.
Зовнішньополітичне відомство починає активно залучати партнерів. На серпень запланований Кримський саміт, результатом якого стане прийняття Кримської Хартії. Вона має фактично кодифікувати політику невизнання.
У рамках “Кримської платформи” йде напрацювання аналітики і рекомендацій по пріоритетах. Цим займаються 80 національних та міжнародних експертів. 40 народних депутатів увійшли до міжфракційного об’єднання “Кримська платформа”, яке займеться підготовкою змін на законодавчому рівні. Адже й досі функціонує Закон про вільну економічну зону, хоча фактично він не діє, і викликає лише питання у міжнародних партнерів. На часі – Закон щодо санкцій. На події в Криму Україна має реагувати більш системно.
Багато що непокоїть Україну в Криму. Мілітаризація, порушення прав людини, паспортизація, заборона продажу землі іноземцям. Чи не найболючіше питання – екологія.
“Вони активно використовують ґрунтові води, і це призводить до того, що знизу витягується вода, і ґрунти солонують. Наша позиція є чіткою – РФ несе за це відповідальність. Вона ж намагається покласти відповідальність на Україну. Називає нас варварською державою, яка відключила воду, і не дбає про людей. При тому, що згідно міжнародного права і безпосередньо гуманітарного права, країна, яка здійснює окупацію, несе відповідальність за постачання ресурсів до мешканців”, – пояснила Еміне Джапарова.
На питання журналістів “Що може стати переломним моментом у поверненні Криму?” вона відповіла так:
“Немає чарівної палички, яка підніметься, і завтра Крим повернеться. Це має бути екосистема кроків і заходів, збудована на стратегічному баченні і синергії міжнародних зусиль. Мені здається, що питання повернення Криму безпосередньо лежить у площині послаблення Російської Федерації. В Україні треба бути готовими до різних сценаріїв, які будуть там розвиватись”.
