Український політик та дипломат Роман Безсмертний вважає, що Україна в переговорному процесі у Мінському форматі йде шляхом, який нав’язує Росія. На його думку, і так званий кластерний план врегулювання є частиною цього російського сценарію, й він ніяк не змінить ситуацію, лише заблокує переговорний процес.
Про це Роман Безсмертний розповів під час брифінгу в прес-центрі Українського кризового медіа-центру на тему “Кластерний план мирного врегулювання — примус до капітулації“.
Ідея кластеризації процесу
“Ідея кластеризації — вона не нова і насправді в самій організації цього переговорного процесу вона вже проглядається.
У випадку переговорів з такого житеважливого, життєвирішуючого питання формується декілька спеціалізованих підгруп, які, навіть з точки зору організованості процесу, рано чи пізно заходять в тупик в стосунках одна з однією. Найяскравіше це показав 2015 рік коли тези, які обговорювалися між безпековою і політичною підгрупою, фактично змусили ці дві підгрупи працювати разом.
Вже тоді це було зрозуміло.
Власне структурування або те що зараз модно іменується словом кластеризація вже тоді звучало в кінці 2015 року”.
За словами політика, прозвучала ця пропозиція, можливо, через те, що була присутня алогічність та непослідовність того, про що говориться на переговорах.
“То давайте краще розіб’ємо переговорний процес на частини, і в тих частинах вибудуємо внутрішню логіку. А після того будемо зводити все докупи”.
Які кластери існують
“За два роки ми вже забули про те що ключовою основною частиною цих домовленостей є безпековий блок — це один кластер.
Другий кластер — це тема військовополонених. Він не вміщається в гуманітарний блок, а існує сам по собі. Причина тут у тому, що весь цей процес вивалився від самого початку за рамки існуючих на сьогоднішній день конвенцій. Ці конвенції характеризують статус військовополонених, їх права, механізми їхнього обміну, звільнення і так далі. Але до цього часу цей кластер тримається в інших рамках, рамках які встановлені по традиції, яка зараз формується в ході цієї війни.
Про правила, звичаї і традиції війни, які існують, зараз ніхто не хоче чути в Україні. І не розуміє, що нинішня війна ведеться по закону, по правилах і традиціях, які порушувати не можна.
У цій війні кожного дня порушуються закони, правила і традиції війни. Зокрема, артилерійські обстріли, які наш ворог веде з населених пунктів, базуються в дитячих садках і біля шкіл, що категорично заборонено усіма міжнародними документами.
Таких прикладів можна навести безліч”.
Наступний кластер, за словами Романа Безсмертного — це соціально-економічний блок, який треба вирішувати. І залишається ще один кластер – політичний блок.
Але як би ми зараз не групували ці всі речі, додававши сюди процедуру демілітаризації, стабілізації, роззброєння, і так далі… Як би ми не іменували ці процеси аж до початку політичної стабілізації… Ми розуміємо що початком всього є відповідь на безпековий блок.
Контроль за додержанням домовленостей та юридично сильні документи
“Упродовж 2017-18 рр., і до середини 2019 року українська сторона приділяла ключову увагу в ході переговорного процесу контролю за додержанням домовленостей і юридично сильної частини. Тому що в ході цієї еклектичної процедури, окрім існуючих домовленостей і їх незрозумілого правового статусу, є ще юридично сильні документи — це протоколи які завізовані, підписані і нанесені на карту. Це такі протоколи, як про відведення важких та середніх озброєнь, відведення танків, відведення мінометів, і протокол щодо розмінування.
Це юридично сильні документи, які нанесені на карти генеральних штабів України і збройних сил Російської Федерації, де також прописані регламенти”.
Дипломат наголосив, що ці всі документи існують і їх треба було б дотримуватися. Раніше українська сторона моніторила регламенти і наполягала на тому що ці речі мають виконуватися по таймингу, який був зазначений в цих протоколах.
На жаль, російська сторона, скориставшись зміною політичного прапора в Україні, ці всі крайньо важливі для переговорного процесу складові відсунула.
“Перша підніжка кластерного процесу — це суперечність усіх складових. І породжується вона не логікою процесу, не домовленостями, не юридично сильними чи слабкими позиціями, породжується вона трактуванням усього процесу, його змісту й самої війни Кремлем.
Інструменти впливу на Україну і до чого тут стаття в газеті “Коммерсантъ”
“Треба від початку абсолютно чітко розуміти, що стаття яка вийшла в “Комерсанті” є не складовою витоку інформації, а є інструментом, який використовує російська воєнщина для тиску на учасників процесу. А тиск цей здійснюється і на Україну, причому в даному випадку обирається конкретний адресат — це сам президент, і на Францію, і на Німеччину. Причому, адресати відомі.
Зверніть увагу як програмувався цей процес: серпень місяць 2020 року – ситуація фактично в переговорному процесі заходить в тупик, але ми про це дізнаємося в грудні місяці”.
Найнебезпечніша помилка України – прихований характер переговорів
“Перше зусилля і перше завдання, яке поставив перед собою Роман Безсмертний, з’явившись у цьому переговорному процесі — щоб ніщо там не носило прихованого характеру. Але перша позиція російської сторони в переговорному процесі — це втаємничити самі переговори.
Найнебезпечніше що цю позицію завжди підтримували французи. Якщо німці усвідомлювали що система парламентського контролю не дає можливості приховати, то французи все робили для того щоб досягнуті домовленості чи проекти замовчувалися.
Власне ця прихованість та замовчування породили план Мореля та план Сайдіка. Тільки треба розуміти що розрив між появою цих планів і донесенням інформації до суспільства складали іноді три-чотири місяці, що створювало відповідні ультимативні умови перед українською стороною”.
Роман Безсмертний переконаний, що стаття в газеті “Комерсант” — це інструмент тиску на Київ, який вже вступив на цей хибний шлях. І це, по суті, було примусом. Це було інформаційним інструментом для Зеленського, для того, щоб він йшов цією дорогою. Ось що це було.
“Виник цей інструмент тиску тільки через те що Київ, замість того щоби спілкуватися з громадськістю, розповідати, пояснювати, інформувати, доносити цю інформацію, весь час її ховає.
Це перша і ключова помилка, яку допускає на сьогоднішній день Офіс Президента України, а конкретно це робить сам Зеленський, йдучи на поводу позиції керівника Офісу”.
У свій час я неодноразово протистояв цьому. Не можна цю інформацію приховувати, і більш того, якщо ви прочитаєте стенограми в ході переговорного процесу, я прямо казав — я буду підтримувати тих людей, які будуть бити переговірників, якщо вони будуть виходити з Мінська, і не інформувати українське суспільство, про що там ведеться розмова.
“Зрозумійте. Оця організація яка структурована на чотири підгрупи — ТКГ, Норманді, вона в тому числі породжена нав’язуванням конфігурації Кремлем.
Чому? Дуже вигідно, маніпулюючи цими складниками, нав’язувати через інформаційні домінуючі канали, російську позицію.
Навіть якщо ви десь досягли успіху, ви розумієте, що цей інформаційний шквал через Russia Today, через всі абсолютно куплені засоби масової інформації, придавлять вас і не дадуть можливості працювати по своїй лінії.
Але найважливіше, тут треба розуміти — українська сторона найперше, що має робити — це інформувати громадян України про те що там відбувається”.
Резюмуючи, Роман Безсмертний наголосив, що кластерний план — це капкан для тих, хто вірить у здатність досягнення у ході переговорного процесу хоча б замирення Росії.
