Реформа корпоративного управління державними підприємствами на початку 2021 року опинилась в центрі публічних дискусій. Після звільнення Наглядової ради Нафтогазу та низки гучних відставок в інших державних компаніях політичні та експертні кола почали активно ставити під сумнів ефективність реформи, серед політичних гасел ліберальних партій почали з’являтися згадки про “зовнішнє управління” державою та “неефективність іноземців”. “Крихкою” назвав ситуацію з впровадженням реформи звіт Організації економічного співробітництва та розвитку, при цьому на критичній важливості її впровадження наголосив держсекретар США Ентоні Блінкен.
При цьому факти свідчать про те, що реформа корпоративного управління мала швидкий позитивний ефект на економіку країни та реформи: державні підприємства, які керуються незалежними радами директорів, приносять більший прибуток та з більшою чи меншою долею успішності протистоять політичному впливу.
“Уряд розпочав діалог з міжнародними партнерами про перезапуск реформи корпоративного управління” уже заявив в червні Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, оголосивши про початок консультацій з міжнародними партнерами.
Питання до обговорення:
- Наскільки успішним буде цей “перезапуск”?
- Чому на початку 2021 року Україна зіткнулася з масовою критикою роботи наглядових рад та незалежних управлінців великих підприємств?
- Якими були позитиви впровадження реформи в попередні роки і чому вона не здобула широкої підтримки?
- Чи вдасться реформі, яка захищає державні підприємства від політичного впливу вистояти в період підготовки країни до нового виборчого циклу?
- Ухвалення (чи неухвалення) яких ключових рішень парламенту чи уряду будуть маркерами вектору реформи, яку обере українська влада?
