6 жовтня у нашому прес-центрі відбулося ініційоване Українським кризовим медіа-центром експертне обговорення на тему “Рука ринку – чи пазурі Москви. Як Україна готується до зими за умов ажіотажу на європейських газових хабах?”. Приводом для дискусії стало вибухоподібне зростання котирувань на газових біржах ЄС та заяви представників місцевої влади про можливі проблеми з теплопостачанням цього опалювального сезону.
Як пояснив Геннадій Рябцев, експерт у сфері енергоринку, рекордні котирування на європейських біржах – це не зовсім те, що називають ринковою ціною на газ, а ф’ючерсні угоди на грудень на залишки поза законтрактованими раніше обсягами.
Переважна частина європейських споживачів газу отримують блакитне паливо за середньо- та довгостроковими контрактами. Ціна на газ коливається у межах, вказаних контрактом, та в залежності від інших індикаторних теплоносіїв (мазут, газойль, електроенергія тощо). Це – інерція так званої “гронінгенської моделі” газового ринку, яка виникла ще в 1970-ті та функціонує досі.
У 2009 році Євросоюз ухвалив “Третій енергетичний пакет”, що передбачає диверсифікацію джерел енергопостачання та поступову відмову від довгострокових контрактів. Наразі система перебуває у гібридному стані: невідібраний за контрактами або надлишковий газ можна на ринкових умовах придбати на двох ключових хабах – нідерландському TTF та австрійському Баумгартені.
Поточна ситуація ажіотажу (стрибок більш ніж удвадцятеро) на ринку газових надлишків виникла з декількох причин. Першою Рябцев назвав активність газових трейдерів – перекупників, які спекулятивно грали на підвищення ціни – а згодом, за його словами, так само гратимуть на пониження. По-друге, на європейському ринку газу намітився дефіцит: про значне скорочення видобутку з весни 2022 року оголосили Нідерланди, у сім разів скоротить постачання скрапленого газу заявили США, на доволі скромному рівні зберігають поставки Норвегія та Алжир, а Катар стрімко переорієнтувався на азійські ринки.
За таких умов “золота акція” опинилася в руках “Газпрому”. Російський монополіст, попри наполеонівські плани зі зростання поставок блакитного палива на європейський ринок, наразі обмежив постачання надлишкових обсягів поза укладеними контрактами (хоча в їх рамках поставки вже зросли на 15% за три квартали поточного року). За очікуваннями Рябцева, Москва не збільшить поставки аж до технічного запуску “Північного потоку-2”. До офіційного запуску газогону, який орієнтовно очікується у квітні 2022 року, “Газпром” зможе змінювати навантаження “Північного потоку-2” у ручному режимі, тож Європа цієї зими опиниться у відверто залежній позиції.
За оцінкою Рябцева, потреби “Старого світу” в газі у найближчій перспективі лише зростатимуть. Цього року споживання на 20 мільярдів кубометрів перевищить “коронавірусний” 2020 рік – і ця тенденція триватиме. Причиною є “зелений курс” – орієнтація на декарбонізацію, відмову від атомної енергетики та запровадження відновлюваних джерел енергії. За таких умов стратегічно важливою є наявність балансуючих потужностей – і єдиним виходом стає газова електрогенерація.
За таких умов Україна опинилася у вразливому становищі – адже наш газовий імпорт майже повністю формується за рахунок цих самих надлишків із західноєвропейських хабів. Однак цієї зими катастрофи, вважає Рябцев, не станеться. По-перше, газу на зиму вистачить – за рахунок власного видобутку та раніше закачаного палива до підземних сховищ газу в Карпатах. По-друге, “Нафтогаз” прямо заявив, що цього року купляти газ за кордоном вже не планує. Відтак проблема залишається відкладеною на наступний опалювальний сезон.
Також експерт вказав на “бомбу відкладеної дії”, з якою цієї зими може стикнутися бюджетний сектор та ЖКГ. Для теплокомуненерго “Нафтогазом” закладено доволі невеликі ліміти порівняно дешевого газу на опалення виключно житла. Іншим споживачам, в тому числі закладам освіти та медицини, доведеться сплачувати за встановленою “Нафтогазом” “ринковою ціною”, яка формується на основі цінників на європейських хабах. Наразі цей тягар покладено на місцеві бюджети, які відповідного резерву не мають.
Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм, вказала, що більшість українських споживачів убезпечені від шоків адміністративно встановленим тарифом у 7,42 гривні за кубометр. Втім, деякі споживачі таких гарантій не мають – а саме ті, чия компанія-постачальник була змушена піти з ринку. В таких випадках домогосподарства переключають на “постачальника останньої надії” – НАК “Нафтогаз України”. А от державний монополіст вже ніякими зобов’язаннями не зв’язаний. Тож у жовтні для таких споживачів тариф вже складе 13 гривень за куб, в листопаді – понад 15. Нещодавно в таких умовах опинилися 127 тисяч домогосподарств у самій лише Одеській області. “Обирайте надійного постачальника!” – резюмувала Бойко.
Проблемним опалювальний сезон може стати і для багатоквартирних будинків з автономними котельнями. “Нафтогаз” розглядає їх нарівні з компаніями-теплокомуненерго, однак лімітів на них не заклав. Тож такі будинки провели все літо без гарячої води і можуть зіткнутися з рахунками по 30 гривень за кубометр газу взимку.
Окрему увагу Бойко приділила темі енергозбереження. “Споживачам варто думати, як зменшити енергоспоживання. Потенціал економії складає майже 50%. Однак роки дешевого газу були для термомодернізації змарновані. На “теплі кредити” грошей у бюджеті вже не закладено”, – наголосила експертка.
Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України, не поділив оптимізм Геннадія Рябцева щодо гарантовано безболісного проходження опалювального сезону для країни в цілому. За його підрахунками, тільки на потреби ЖКГ та енергетики (газопостачання, опалення та електрогенерація) газу треба на третину більше, ніж це покриває “Укргазвидобування”. Експерт також нарікнув, що “ми маємо п’ять різних цін на газ” – тарифи для населення, ліміти для теплокомуненерго, ціни для промисловості тощо. Така адміністративно керована система аж ніяк не сприяє прозорості правил гри.
Павлюк підтримав тезу про енергоефективність, назвавши її питанням національної безпеки. За його словами, цілісна політика у цій сфері відсутня – відповідні повноваження “розмазані” між трьома міністерствами. Втім, є й історії успіху. Так, Тростянецькій районній лікарні завдяки комплексній програмі з термомодернізації та переключенню на альтернативні види палива вдалося скоротити витрати на опалення у нечувані сім разів!
Геннадій Рябцев відреагував на тези візаві стосовно енергозбереження. “Енергоефективність – це, безумовно, спасіння. Але 99% політиків не знають, що це. В кращому випадку в їх розумінні це “потрібно економити”. Насправді – це про збереження добробуту через раціональне використання ресурсів”, – дещо змістив акценти експерт. І заявив про бажаність створення в Україні “внутрішного індикатору ціни на газ” – тобто власного аналога європейської газової біржі, де великі споживачі укладали б прямі контракти з “Укргазвидобуванням” та імпортерами блакитного палива.
Святослав Павлюк поставив під сумнів можливість створення такої біржі за умов жорсткої залежності від імпорту. І зазначив, що різницю між собівартістю українського газу та імпортного варто вкладати у модернізацію – не тільки утеплення, але й розвідку нових родовищ, адже власне видобування в Україні систематично знижується.
З цією тезою погодилася Тетяна Бойко, відреагувавши на озвучену нещодавно тезу про собівартість газу власного видобутку “в одну гривню”. “Газ – це не яблука на поверхні землі”, – наголосила експертка.
Підводячи підсумки дискусії, експерти розділилися в оцінках. Геннадій Рябцев спрогнозував проходження зими без катаклізмів – ознак з певним подорожчанням гарячої води та опалення. Тетяна Бойко зробила обмовку: “переживемо, якщо Господь подарує теплу зиму”, вказавши зокрема на критичну зношеність інфраструктури (за її оцінками, на 85%) та спрогнозувавши жорсткий дефіцит газу наступного року.
А Святослав Павлюк знову закцентував на енергозбереженні. “Ми можемо впливати тільки на власне споживання. Дискусії щодо цін і тарифів – це марна втрата часу і політиканство. Тільки комплексна термомодернізація! Замість слухати телепрограми та різних експертів, займіться утепленням, створіть ОСББ та примусьте свого мажоритарника підтримати відповідні державні програми в парламенті”, – звернувся експерт до співгромадян.
Повну версію дискусії з тайм-кодами можна переглянути нижче.
