Не дитяче обличчя війни

© Maks Levin

«Російський корабель, іди н..й!» Сьогодні ця фраза стала частиною ДНК усіх вільних людей світу. Тому що виявилося, що звичайний прикордонник українського острова Зміїний може, не довго думаючи, послати російський військовий корабель! А разом із ним і російську армію, яку називали третьою у світі, і особисто Путіна, який цією армією шантажував багато років весь світ.

Армією, яку він відправив 24 лютого 2022 року о 4 ранку бомбардувати Україну, надіючись на моментальний бліцкриг і усунення законно обраної української влади. І раптом несподівано виявилося, що бліцкригу не буде, а весь світ побачив, що розхвалена російська армія, звісно, дуже віроломна, але при цьому дезорієнтована, не мотивована і складається з молодих і розгублених призовників або якихось побитих життям і алкоголем напівбомжів у поганій формі.

Російська пропаганда так довго брехала на всіх своїх каналах, як українці «мучать» російськомовних, так накачувала свої політичні шоу фейками про «бандерівців і фашистів», що по ходу сама в цю маячню повірила і чекала від українців квітів для своїх солдатів. Уже ні для кого не секрет, що квіти російські солдати, м’яко кажучи, не отримали. А отримали сміливий і героїчний опір УСЬОГО українського народу, української армії та територіальної оборони. У кожному місті та селі, на кожному напрямку російську армію знищують всіма підручними та воєнними засобами. Місцеві мешканці кричать їм забиратися, називають окупантами (і не тільки), закидують «коктейлями Молотова» або навіть намагаються зупинити голими руками.

А українська армія показує дива хоробрості та героїзму. Відео і фото палаючих танків, збитих літаків, полонених і вбитих російських військових сотні і тисячі. І в той час, коли на російських каналах кажуть, що «втрат нема», українська влада офіційно звертається до Червоного хреста і ООН з проханням допомогти доправити тіла відправлених на смерть російських дітей, яких, схоже, ніхто в Росії не чекає або боїться в цьому зізнатися. За три дні (24-26 лютого) Росія втратила 4300 солдатів, 27 літаків, 26 вертольотів, 146 танків, 706 броньованих машин, один ЗРК БУК, 4 Гради, 60 цистерн і 2 катера, багато сотень росіян у полоні, і всі розказують одну і ту саму казку – «їхали на навчання, нічого не знали». 

Створена сторінка росіянам для пошуку своїх загиблих, поранених, полонених — Сайт Ищи Своих, Телеграм канал Ищи Своих .

Як може багатомільйонна країна вірити у свою власну брехню, як можуть матері тисяч російських солдатів і офіцерів мовчати всі ці дні, як можна слухати цю маячню і пишатися, що маленький божевільний карлик погрожує всьому світу ядерною війною – абсолютно незрозуміло і дико у 21 столітті. Ми всі постійно слухали про «велику» російську армію, культуру і духовність, але після 24 лютого весь світ бачить тільки варварів, орків і боягузів, які стріляють по мирним будинкам і лікарням, намагаються мародерити (їжі та пального Росія своїм «супер воїнам» дала на кілька днів), нападають, переодягнувшись в українську форму, використовують відвертих бандитів, котрі ставлять мітки на газових трубах і приватних будинках. І ось цього разу Росії вже ніколи не відмазатися. Росія хотіла, щоб її всі боялися, як величезного ядерного монстра, а, напавши на Україну, виявилося, що її не боїться навіть простий прикордонник, зате всі ненавидять. І це тільки початок. Початок їхнього кінця!


*Спеціально для Центру громадянського спротиву – Res Publica (Литва).


ОЛЕСЯ ДРАШКАБА

Художниця, кураторка Uchoose.info