В Українському кризовому медіа-центрі представлено дослідження досвіду та потреб близьких загиблих військових, проведене аналітичним центром Cedos на замовлення ГО «Жіночий ветеранський рух». Мета дослідження — описати досвід проживання втрати внаслідок російсько-української війни, виявити етапи повернення до активного суспільного життя після втрати, зокрема в контексті взаємодії з державою та соціумом, дослідити основні проблеми, з якими зіштовхуються люди, які втратили рідних, та сформувати розуміння, як їх можна підтримати.
Дослідження є складовою проєкту, який реалізується за підтримки Європейського союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Над ним команда Cedos працювала упродовж трьох місяців. Були опитані люди, які мали різні ролі у житті загиблих військових: дружини, партнерки, батьки, брати та сестри, друзі та колеги, побратими та посестри, діти.
«Під час дослідження наші інформанти та інформантки ділилися своїми досвідами, труднощами, з якими зіштовхувалися, розмірковували про те, якої допомоги потребували. Результати показали, наскільки по-різному люди проживати втрату. Усі ці досвіди є важливими і суспільство має звертати на них увагу, не знецінюючи історії жодної людини, яка втратила близьку людину внаслідок російсько-української війни», – зазначила керівниця дослідницького відділу Cedos Аліна Хелашвілі.
На переконання заступниці міністра у справах ветеранів, ветеранки.Юлії Кіріллової, гідне вшанування пам’яті наших полеглих воїнів має бути пріоритетом номер один в нашій державі.
«Наші ветерани і ветеранки сьогодні роблять найбільше напевно з усіх нас. Вони відстоюють, виборюють нашу незалежність. За це загиблі віддали найцінніше – своє життя, і саме тому наш обов’язок підтримувати родини наших загиблих захисників і захисниць, гідно вшановувати їхню пам’ять, а також передавати нашим наступним поколінням цю візію – наше бачення того, якою має бути ця пам’ять. Щоб умовно через 10 чи 100 років той досвід і всі ті втрати, які ми пережили, не повторилися», – наголоси ла вона.
Робота з родинами загиблих для нас є надзвичайно важливою для Міжнародного фонду «Відродження». На це звернула увагу програмна менеджерка фундації Ольга Гальченко.
«Це один із пріоритетів нашої програми, тому що з одного боку ці люди, ці родини є надзвичайно вразливою категорією. Вони потребують підтримки, додаткової уваги. Але з іншого боку, це дуже сильні люди. Навіть в цьому дослідженні видно, що це люди, які багато думають про майбутнє. Вони говорять про дітей, про навчання для молоді для виховання, розвиток своєї родини. Це люди, які вже думають про майбутнє і готові в нього вкладатися», – підкреслила Ольга Гальченко.
Зі слів керівниці проєкту Центр сили «План Б», учасниця Руху VETERANKA Тетяни Борис, тепер головним завданням є максимально поширити дослідження серед всіх організацій, які працюють з родинами загиблих і адвокатувати ті чи інші зміни на рівні держави.
«Ми проговорювали командою, що важливою є тема впровадження відпусток зі співчуття. Це таке поняття і практика, яка існує за кордоном, коли людина, проживаючи досвід втрати, втрачає на певний період працездатність. Деякі інформантки змушені були навіть звільнитися з роботи, оскільки відчували нездатність повернутися до колективу. Втрата змінює ідентичність людини в плані працездатності, тому одним з наших бажань є адвокатувати впровадження відпустки зі співчуття як на рівні змін до Кодексу законів про працю, так і на рівні роботодавців, бізнесів, приватного сектору. Щоб ця відпустка стала нормою і виявом емпатії та поваги до досвіду людини. Щоб людина могла мати час пройти цей шлях, відновитися і повернутися до роботи з новими силами. Крім того, завдяки дослідженню максимально намагатимемось змінити ті проблеми, які є на рівні комунікації ТЦК та СП і на рівні органів державного самоврядування щодо етичності спілкування», – поділилась планами керівниця проєкту Центр сили «План Б».
