Віктрія Одусанво
У вересні світові ЗМІ поширили новину про плакати з написом “Росія нам не ворог” та закликами припинити постачання зброї Україні та Ізраїлю, які з’явились на території Італії. Як з’ясувалося, подібні банери зустрічались у північній частині Італії з початку літа. Відповідальність за кампанію взяла на себе італійська організація Sovranita Popolare (італ. Народний Суверенітет). Згодом на сайті організації була опублікована стаття, в якій пояснюється мета акції.
Sovranita Popolare – організація, сформована під егідою протестів проти локдаунів за часів пандемії Covid-19. В “маніфесті” Sovranita Popolare стверджується, що “правдива інформація може надходити лише від звичайних людей, а не проходити через фільтр економічних груп, які контролюють медіа. Альтернативу керівник організації Девід Джонко (Davide Gionco) вбачає у медіа з колективною формою власності, коли кожен користувач може “підписатися на журнал і одночасно стати видавцем”.
Станом на зараз, Sovranita Popolare відійшла від тематики Covid-19 та публікує статті на різноманітні сюжети міжнародних відносин. При цьому кількість статей про Російсько-Українську війну на сайті превалює над іншими темами.
До прикладу, в публікації “Росія нам НЕ ворог! Досить фінансувати зброю для України та Ізраїлю” редакція Sovranita Popolare пояснює причини проведення проросійської агітаційної кампанії та прагнення до дружби з Росією. Автори статті зображують реальність, в якій Італія “знаходиться під контролем таємних груп, які, за допомогою підкупу ЗМІ, готують суспільство до “безпричинної” війни з Росією. На переконання авторів даного опусу, “…політики, партії та уряд, підтримані пресою, сформували страх, ворога, що наближається до вторгнення в Європу. […] Протягом двох років італійські прихильники війни розпалюють русофобію, почуття ненависті до російського народу, культури і мистецтва, нехтуючи при цьому бажаннями та добробутом власних громадян”. Невдовзі Sovranita Popolare опублікувала статтю “Росія Не наш ворог”, яка є реакцією на події, що сталися після публікації новини про “кампанію плакатів”. Значна частина опусу присвячена засудженню міжнародних та українських ЗМІ та політиків. Sovranita Popolare заперечує зв’язки з Росією та називає свою акцію “вираженням громадської думки”.
Вочевидь, дані тексти зіткані з маніпуляцій, якими проросійські агітатори зазвичай виправдовують необхідність зупинити підтримку України. Тому поглянемо лише на однин з аргументів, який звучить рефреном в обох публікаціях – а саме про “нехтування думкою” громадян Італії з боку уряду країни. Насправді дані опитувань спростовують це твердження: в лютому 2024 року італійці помістили Росію на 12 місце серед глобальних ризиків. Станом на 2023 рік 39% італійців вважали Росію супротивником, та ще 15% – суперником. Така соціологія не сходиться з наративом про “міцну дружбу”, яку, за словами авторів статті, буцімто відчуває до росіян більшість італійців.
Особливий жаль авторів Sovranita Popolare спричиняє “заборона концертів російських диригентів та університетських досліджень про таких культурних діячів, як Федір Достоєвський”.
Як відомо, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну санкції ЄС розповсюдились, серед іншого, на російських діячів культури, які підтримали війну та путінський режим. Відповідно, тури, концерти та інші заходи за участі росіян підпадали під обмеження та заборони. Прикладом може слугувати виставка про тимчасово окупований Маріуполь, яку росіяни намагались провести в Італії. У січні 2024 було заплановано проведення виставки, яка демонструвала “швидке відновлення” росіянами Маріуполю у місті Модена в Італії. Ця виставка – цинічне замилення очей з боку російських пропагандистів, оскільки підтримує хибний наратив про “порятунок” росіянами міста, а не його руйнацію та загибель тисяч цивільних українців. Після розгляду аргументації, представленої українською спільнотою, цей захід скачували.
Втім попри те, що організація позиціонує себе як джерело добросовісної інформації, переважна більшість публікацій є заангажованими, оскільки ігнорують елементарні причинно-наслідкові зв’язки, які призвели до культурної та політичної ізоляції Росії на Заході.
Моніторинг сайту Sovranita Popolare також засвідчує наявність статей, написаних російськими авторами.
“НАТО і Україна повинні дати гарантії”, приклад статті, аврства російського “експерта” на сайті Sovranita Popolare
Текст, обраний для прикладу – це інтерв’ю російського політолога Центру воєнно-політичних досліджень Московського державного інституту міжнародних відносин Володимира Козіна. “Експерт” прославляє Путіна як “лідера з глибоким баченням найбільш ефективних шляхів подальшої трансформації Росії” та роздумує щодо “демілітаризованої зони” на території України. Показовим є те, що в той же день ця стаття була також розміщена на сайті російського пропагандистського видання Украина.ру.
Серед текстів, які організація пропонує у розділі “книги для читання” можна знайти “Кінець Європи” авторства Валерія Коровіна, російського політичного діяча, який є членом “Ізборського клубу” (російська консервативно-націоналістична організація) та адептом російського вторгнення в Україну.
Отож у випадку Sovranita Popolare маємо справу з характерною спробою росіян вербувати маргінальні групи “активістів” в європейських країнах. Ідейною основою таких організацій, як правило, є суміш право- чи ліво-популістських гасел, радикальних інтерпретацій нонконформізму, пацифізму та конспірологічних теорій.
В публічній площині активності подібних організацій супроводжуються рясним використанням фейків, згенерованих роспропагандою. Також організовані ними акції активно масштабуються в інформаційному просторі російськими медіа. Тому групи на кшталт Sovranita Popolare відіграють подвійну роль. Для внутрішньоросійського “Z-дискурсу” формують образ “протестних” настроїв серед європейців, що спрямовані проти політики підтримки України. В медіасередовищі європейських країн керовані росіянами організації не відіграють насправді помітної ролі, обмежуючись спорадичними інформаційними провокаціями. Однак першочергова небезпека, особливо в умовах розгортання глобального протистояння Росії та Заходу, полягає в можливостях використання кремлівських проксі для організацій акцій саботажу, політичних провокацій та розвідувальної діяльності.
