В Українському кризовому медіа-центрі Національна платформа стійкості та згуртованості в рамках проєкту “Забезпечення стійкості України в умовах зростання ризиків та наслідків війни” провела публічну дискусію, присвячену третій річниці повномасштабної фазі російсько-української війни. Впродовж двох дискусійних панелей експерти обговорили основі підсумки процесу та визначили ключові виклики нового етапу боротьби за суверенітет України.
На початку заходу думками стосовно міжнародного контуру сприйняття російсько-української війни поділився аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Андреас Умланд.
«Питання, до якого ми постійно маємо повертатися – це Будапештський меморандум та інші угоди. Постійно потрібно зазначати, що ця війна і доля України – це не тільки війна між Російською Федерацією та Україною. Я дуже часто чую, що йде боротьба між автократією та демократією і це війна за свободу або не несвободу, але ні – перш за все ми говоримо про питання територіальної цілісності, державної суверенності і певної певною питання системи міжнародного порядку, яка була встановлена після Другої світової війни», – сказав він.
Андреас Умланд назвав нинішню стадію російсько-української війни точкою входу, де міжнародні інтереси інших країн мають своє місце.
«Дивіться, що зараз відбувається. Не тільки Російська Федерація порушує режим. В нас також є Північна Корея – країна, яка має ядерну зброю. В нас є США, які фактично підтримують Російську федерацію, що насправді заборонено Будапештським меморандумом. Іншими словами, якщо це відбулося з Україною, то це може статися і з іншими країнами. Для мене це центральні аспекти, на яких ми маємо наголошувати при будь-яких комунікаціях», – підкреслив аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень
Міжнародний експерт з питань безпеки та стабільності Фонду “Партнерство за сильну Україну” (ФПСУ) Дмитро Теперик відзначив, що Україна нагадала, що свобода – це не те, що вільно віддається. За неї треба боротись.
У своєму виступі він звернув увагу на ті акценти, які змінила війна.
«В останні три роки трансформувалось відчуття самої війни з чогось гіпотетичного на високоймовірне. Так, ймовірно, що країни Балтії відчують агресію Російської Федерації вже на своїй території, але ми оптимістичні, тому що Україна показала, що війна може розвиватися по-різному. Тож немає страху перед Російською Федерацією, який був раніше. Є підтвердження того, що разом ми можемо перемогти в такій війні і Російська Федерація насправді слабка», – наголосив експерт.
Дмитро Теперик вважає, що війна трансформувала і поняття стійкості. До цього багато експертів говорили, що це зосередженість на кризі, однак під час війни відчуття стійкості вже сприймається як боротьба за виживання.
Війна в Україні продемонструвала міжнародну солідарність. Набір країн, які підтримали Україну і доєднались до цього протистояння авторитаризму вже по суті євразійський.
Тому суб’єктність Європи – це запуск Євразійської конференції з безпеки і спроба солідаризувати по горизонталі країни незалежно від позиції США. Таку думку висловив співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Володимир Лупацій,
Він вважає, що Україна і Європа не подолали один ключовий момент. Дуже багато говорилось про відновлення геополітичної суб’єктності Європи, але ця теза на знайшла концептуалізації і якогось політичного виміру.
«На мій погляд, Америка не сприймає Європу як рівноцінного партнера через те, що вона не змогла вийти за рамки європоцентрічного підходу», – додав співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості.
Його колега, співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко заявила, що Україна сьогодні грає роль певного чинника, який здатен згуртувати Європейський Союз.
Засновник та голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак впевнений, що зараз завдання Європи не просто зберегти Україну, а й допомогти вистояти. Після Мюнхенської конференції він нарешті почув девіз, про який говорила раніше Україна. Що – це Європа і тепер тільки вона стає щитом для континенту, аби його країни не стали жертвою хижаків, які готові розірвати Європу, поділити, ослабити через праворадикальні уряди та різні спецоперації інформаційного плану.
Разом з тим експерт відмітив, що ситуація, яка склалась, дає всі підстави обговорювати нові моделі колективної безпеки в Європі, і Україна може відіграти в цьому важливу роль.
«Рано чи пізно Європа зіштовхнеться з тим, що слова Трампа про вихід з НАТО можуть стати не просто словами, а реальністю, і тоді цей великий Альянс втратить перспективу для і розширення ми не будемо знати куди ми вже йдемо. Зараз Україна може навіть стати ініціатором виникнення оборонного Альянсу навколо себе, зокрема з країнами Балтії, Польщею, Великою Британією, можливо, Францією», – зазначив Віктор Шлінчак.
