У Музеї видатних діячів української культури відкрилась виставка, присвячену одному із наймасштабніших політичних процесів і найбільшій RR-компанії совєтської доби – суду над Спілкою визволення України. Експозиції і тому, що лягло в її основу, було присвячено обговорення в Українському кризовому медіа-центрі.
Виставка стала можливою завдяки співпраці з провідними інституціями: Державною архівною службою України, Галузевим державним архівом Служби безпеки України, Центральним державним архівом громадських об’єднань та україніки, Галузевим державним архівом Служби безпеки України, Центральним державним аудіовізуальним та електронним архівом, Інститутом української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського, Відділом джерелознавства новітньої історії України, а також Національним історико-меморіальним заповідникои «Биківнянські могили» та ГО «Музей відкрито на ремонт».
Директор Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького кандидатка історичних наук Ольга Гураль розповіла, що виставку розділили на дві частини невипадково, оскільки першу частину присвятили людям і постатям, які були засуджені на цьому процесі, а друга частина більш інтерактивна, і знайомить із перебігом самого процесу, його висвітленні в засобах масової інформації, цій театральності суду, яка тоді була представлена в Харківському оперному театрі.
“Хочу звернути увагу на один з елементів експозиції. Це 46-й стілець. Ми знаємо, що в тому процесі було засуджено 45 представників української інтелігенції, але цей додатковий стілець встановлено для того, аби кожний, хто до нас буде приходити, задумувався, що цей стілець в найгіршому випадку може бути для кого кожного з нас”, – відмітила Ольга Гураль.
На виставці відвідувачі зможуть ознайомитися із долями підсудних, побачити історичні документи, зокрема оригінал перепустки, яку видавали громадянам для відвідування суду. Також будуть представлені архівні фото та відеоматеріали із провідних архівів.
Зі слів директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрія Когута, справа СВУ налічує понад сотню томів і, мабуть, не так багато дослідників взагалі її всю прочитали.
“Ми оцифрували повністю цю справу. Тобто, в принципі, з нею кожен може зараз почати працювати, але це до певної міри є викликом. По-перше, через велику кількість матеріалу, який зберігається, а, по-друге, через специфіку цього матеріалу. Власне, це одна з таких перших масових сфальшованих, сфабрикованих справ. Сьогодні Росія продовжує використовувати ці методи фальсифікації проти українських військових полонених і на тимчасово окупованих територіях. Тобто цей досвід, який був накопичений советськими спецслужбами, продовжує використовуватися. І тому важливо сьогодні говорити про це не тільки через різні нови публікації, не тільки через те, що можна працювати з цією справою кожному, хто забажає, але також показувати це в популярному форматі, як це зроблено в музеї”, – зазначив директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України
Процес Спілки визволення України — показова справа, сфабрикована ОДПУ Української СРР наприкінці 1920-х років, яка викривала вигадану антирадянську організацію серед української наукової та церковної інтелігенції. Мета — дискредитація провідних діячів української культури та громадського життя в рамках централізованої політики геноциду української нації, здійсненого урядом СРСР у 1932—1933 роках.
Процес відбувся над 45 керівниками і головними діячами т. зв. СВУ, у будівлі Столичного оперного театру у Харкові від 9 березня до 19 квітня 1930. Всього до судового процесу 1930 року залучено 474 осіб, при чому засуджено до розстрілу — 15, до концтаборів — 192, вислані за межі Української СРР — 87, засуджені умовно — 3, звільнені від покарання — 124 особи
