Фестивалю пам’яті ”Медвин. Повстання”, який відбувся 16 серпня, була присвячена пресконференція в Українському кризовому медіа-центрі, в якому взяли участь співзасновниця освітньої ініціативи ”Медвин. Повстання” та співупорядниця книги “Медвинське повстання у фактах, спогадах, постатях Марина Гогуля та родичка Івана Дубинця Олександра Гармаш.
«Це насправді серія повстань. Ми найбільше знаємо про Медвинське антибільшовицьке повстання 2020 року, але воно було і 2019 році, і були бунти проти білогвардійців, про які ми дуже мало знаємо, – уточнила Марина Гогуля. – Тому це історія, коли українці, не маючи значної підтримки від держави, по суті втрачаючи державу, все ж таки мають віру в Україну і наважується протистояти російським окупантам, вже перебуваючи в російській окупації. Це історія про мужність, про жертовність і про віру в Україну. Жоден з цих повстанців, які боролися в ім’я самостійної України, не дожив до цього часу, але ж ця справа здійснилася, ми маємо Україну і тепер ці повстанці нам потрібні, щоб мати таку внутрішню психологічну опору».
Фестивалю пам’яті ”Медвин. Повстання” виник у 2020 році після освітньої ініціативи «Медвин. Повстання».
«В 2019 році ми спільно з Сільською Радою провели захід, презентували виставку, документальний фільм, а наступного року захотілося вже концертну програму- щось своє, незалежне, щось унікальне. І ми зробили велопробіг. І в кінці цього велопробігу Святослав Силенко, який теж з нами їздив десятки кілометрів на велосипеді, виконав пісні, а наступного року помер Тарас Силенко, який підтримував вшанування медвинських повстанців з 90-х років. І ми вже в його пам’ять зробили фестиваль біля міністерської школи. Це найстаріший будинок, один з найстаріших будинків у Медвині», – розповіла Марина Гогуля.
«Медвин горить тому, що йому спалили окупанти. І про треба, щоб знали, не забували медвинці, не забувала Україна і знали в світі», – підкреслила співзасновниця освітньої ініціативи ”Медвин. Повстання”.
Літописцем Медвинського повстання став вчений, геолог Іван Дубинець. Під час Другої світової війни був секретарем новоствореної Української Національної Ради – органу переважно з мельниківців, які проголосили, що Україна має бути самостійна за часів німців. Подіям у Медвині він присвятив історичний нарис «Горить Медвин»
Родичка Івана Дубинця Олександра Гармаш розказала, що в часи, коли Україна стала незалежною, її тато почав більше розказувати того, чого не можна було говорити при радянській владі.
«Мої пошуки почалися з того, що я дізналася, що мій рідний дід не просто так помер у віці до 40 років, а що сталося це в тюрмі. І я почала шукати, а в якій тюрмі, і коли? І шукаючи цю інформацію, перше, на що я натрапила, була інформація про Івана Дубинця, тому що він був більш відомий. І я мріяла потрапити в Медвин. У 2011 році нарешті це сталося», – додала вона.
Невід’ємною частиною вшанування героїв Медвинського повстання є літературний конкурс імені Івана Дубинця. Цього року він відбувся вже вп’яте.
«Це прозовий твір українською мовою, і в ньому має бути згадано Медвин або Медвинське повстання. Кожного року ми отримуємо твори з усіх країн. Один рік навіть з Грузії від українки прийшов твір. Можуть брати участь і дорослі, і учасники до 18 років. Найчастіше перемагають художні твори, оповідання або новели про Медвинське повстання», – пояснила Марина Гогуля.
