Представники Групи аналізу гібридних загроз на полях Третьої міжнародної конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South» поспілкувалися з письменником і незалежним аргентинським журналістом Ігнасіо Монтес де Ока про вплив російської дезінформації в Аргентині, а також про перспективи співпраці Києва та Буенос-Айреса в умовах війни.
Які інструменти використовує російська пропаганда, щоб впливати на аргентинський інформаційний простір?
Російська пропаганда працює в Аргентині дуже активно. Росіяни докладають чимало зусиль, оскільки Аргентина має значний вплив на весь Латиноамериканський регіон.
Існують дві основні цільові групи. Перша – лівий політичний спектр: для того, щоб охопити цю аудиторію Москва вдається до наративів про антиімперіалізм, маніпулює ідеєю про “застарілість” західних цінностей, використовує старі зв’язки з місцевими лівими рухами.
Друга група, з якою намагаються інформаційно працювати росіяни – праві. У цьому випадку вони апелюють до консервативних цінностей, образу Росії як “нового Риму” – захисника традицій.
В той же час, варто відзначити що вплив російської дезінформації в Аргентині не є значним. Співчуття до українців і чітке розуміння російської агресії резонують значно сильніше, ніж наративи російської пропаганди. Росія витрачає багато грошей на інфлюенсерів, медіаплатформи, різні схеми впливу, однак цього недостатньо для суттєвого впливу на громадську думку.
А як щодо російських “м’яких” інструментів впливу? До прикладу в Буенос-Айресі діє «Російський дом» – філіал Россотрудничества…
Російські представництва працюють в Аргентині роками. Вони вербують і фінансують медійних персон – журналістів, продюсерів, політичних активістів – переважно з лівих політичних переконань.
Інколи Росія «експортує» до регіону доморощених пропагандистів. Яскравий приклад – Інна Афіногенова, відома іспаномовна пропагандистка. Росіянка стала популярною в іспаномовних медіа, – спершу в Аргентині, потім розширила свою діяльність на інші країни. Насправді Аргентина – це хаб російської пропаганди у Латинській Америці. Звідси їхні меседжі йдуть до Уругваю, Чилі, Парагваю, Колумбії.
Чи поширені випадки, коли аргентинські журналісти мимоволі поширюють російські наративи, цитуючи російські джерела, зокрема RT Español?
Так, і неодноразово. Типовий приклад: інфлюенсер-військовий аналітик із 38 тисячами підписників раптом починає поширювати антиукраїнські фейки. Ви починаєте цікавитись цією персоною – і виявляєте, що він написав книжку, яка стала раптовим “успіхом”, адже її просто викупив оптом якийсь загадковий «покупець». В такий спосіб створюється штучна репутація.
Інший приклад: журналіст, який ніколи не говорив про міжнародні теми, раптом починає активно коментувати війну – але завжди з проросійських позицій. У таких випадках підозрюєш гроші, вплив, або й шантаж. Імена називати не буду, але такі випадки є.
Однак зараз виникла інша, ще небезпечніша проблема: війна зникає з медіапростору. Минулоріч про неї говорили щодня. Тепер – лише коли стається масове вбивство чи великий ракетний удар. Головний виклик – не російська пропаганда, а втрата уваги. Це найстрашніше. Аудиторія відволікається, і ми не знаємо, як повернути її фокус.
Нещодавно аргентинський посол у Росії сказав, що Аргентина теоретично могла б взяти участь у миротворчій місії в рамках врегулювання російсько-української війни. Як це сприйняла аргентинська аудиторія?
Це не мало жодного значення. Просто політична балаканина. Росія нічого не може дати Аргентині. Немає контактів, інвестицій, військової співпраці.
Натомість справжній інтерес до України є через позицію президента Хав’єра Мілея. Він відкрито підтримував Україну ще під час виборчої кампанії. Але підтримка – лише політична. Ми надсилаємо вам добрі побажання. Але не зброю, техніку чи матеріальну допомогу.
Попри дружні відносини Зеленського та Мілея, Україні потрібне матеріальне, а не символічне. Аргентина може допомогти. У нас є заводи, що виробляють потрібні вам боєприпаси. Наразі є намір щодо поставок, однак бракує дій.
А чи змінилася позиція Аргентини щодо України після повернення Трампа в Білий дім? Чи вплинуло це на політику Мілея?
Як відомо, Мілей орієнтується на Трампа. Іноді політика нагадує косплей: коли Трамп змінює тон, Мілей також. Пам’ятаєте сцену в Овальному кабінеті між Трампом та Зеленським у лютому? Одразу після цього активність проукраїнських декларацій з боку аргентинської влади суттєво знизилась.
Проблема в тому, що Аргентина не має власної сталої позиції щодо війни, яка б не залежала від зовнішньополітичної кон’юнктури.
Чи зацікавлена Аргентина в українських технологіях дронів?
Безумовно. Україна зараз одна з найкращих у світі не лише у виробництві дронів, а й у ноу-хау щодо їхнього застосування. Ви знаєте, як виробляти, як застосовувати, як інтегрувати це у сучасну війну. Аргентина має промисловий потенціал виробляти тисячі БПЛА. Україна може навчити нас виробництва, тактики, технологій. Ми ж могли б бути для вас промисловим тилом.
Наші країни схожі більше, ніж здається на перший погляд. У нас одні вороги – авторитарна вісь Росії та Китаю. Тому мені особисто боляче усвідомлювати, що Аргентина робить так мало для підтримки України. Ви захищаєте свободу, демократію, кордони – а ми стоїмо осторонь. Мені прикро. Я хотів би, щоб Аргентина робила більше.
