За минулий рік в Україні сума збитків від незаконних дій із платіжними картками перевищила 1 мільярд гривень, що більше, ніж у 2023 році. Хоча зафіксовано дещо менше випадків, суми втрат зростають: середній “чек шахрая” у 2024 році перевищив 4 тисячі гривень, тоді як роком раніше — трохи більше 3 тисяч.
Про те, як убезпечити себе від шахраїв, розповіла менеджерка Всеукраїнської інформаційної кампанії #ШахрайГудбай Національного банку України Тетяна Машлаковська.
За її словами, 83% шахрайських операцій відбуваються саме в інтернеті, і лише 17% — через фізичні термінали, банкомати чи інші пристрої. При цьому більше 80% випадків пов’язані з соціальною інженерією — ситуаціями, коли люди самі повідомляють шахраям дані платіжної картки, одноразові коди підтвердження, логіни та паролі до інтернет-банкінгу.
Особливо вразливими залишаються користувачі маркетплейсів. Шахрайська схема майже стандартна: псевдопродавець або псевдопокупець просить “перейти в інший месенджер”, переказує фейкове посилання на оплату, пропонує “закріпити покупку” або “оплатити доставку”.
«Якщо співрозмовник пропонує обговорити деталі угоди у Viber чи Telegram — це в 90% випадків шахрайство», — наголошує Тетяна Машлаковська.
Основні поради: обговорюйте покупки лише у межах офіційного сайту або застосунку, робіть передоплату тільки магазинам, яким довіряєте і з якими вже працювали, а якщо купуєте вперше — обирайте післяплату.
Одним із популярних способів ошукування стали фейкові соцвиплати. У Telegram-каналах поширюють нібито офіційні посилання, які ведуть на підроблені сайти. Такі ресурси дуже схожі на справжні, але після “вибору банку” людину переспрямовують на інший шахрайський сайт і виманюють дані картки, логін і пароль до інтернет-банкінгу, одноразові коди.
Також шахраї активно користуються тим, що через складне становище багато українців шукають підробіток.
«Якщо робота обіцяє високий дохід, майже відсутність вимог і мінімум обов’язків — це з великою ймовірністю шахрайство», — підкреслює експертка НБУ.
Телефонні дзвінки “від працівників банку” – ще одна схема. Шахраї майстерно підбирають фрази, апелюють до безпеки або терміновості, щоб змусити людину погодитися назвати конфіденційні дані.
Порада НБУ проста й універсальна: негайно завершуйте розмову і телефонуйте на офіційний номер банку, зазначений на звороті картки. Це — єдиний безпечний спосіб перевірити інформацію.
Шахраї продовжують займатись фішингом. Як не потрапити в пастку підроблених сайтів і чат-ботів? Тетяна Машлаковська пояснила, що фішингові ресурси створюються дуже швидко й існують нетривалий час, тому зазвичай мають просту структуру, мінімум розділів, відсутність контактів і загальну “низьку якість” сторінок. Треба звертати увагу на структуру сайту, адже реальні банки мають десятки сторінок, розділів і підрозділів.
Не менш небезпечні фейкові чат-боти. Вони можуть копіювати офіційні назви банків, використовувати символи, схожі на позначку верифікації, і виглядати абсолютно правдоподібно. Як від цього убезпечитися: переходьте до чат-ботів лише з офіційного сайту або мобільного застосунку банку і ніколи не шукайте чат-боти через пошук у месенджерах.
Кампанія #ШахрайГудбай має на меті підвищення фінансової грамотності українців та навчання безпечному користуванню безготівковими розрахунками. Її реалізують Національний банк України, Департамент кіберполіції Національної поліції України та Держспецзв’язку. До ініціативи долучилися близько 80 партнерів — банки, платіжні системи, мобільні оператори, торговельні мережі, ТРЦ, АЗС, провайдери, громадські та державні організації.
